80-річного Михайла із села Сар «класичним» безхатьком назвати не можна: у нього є і свій будинок у селі, і земельна ділянка. Але умови у яких жив дідусь були далекі від розуміння людських.
Перехняблена хата, щілини у стінах, пошкоджена покрівля, відсутнє остеклення вікон. Про наявність елементраних комункацій, як-то опалення, електро- та водопостачання не варто й говорити. У таких умовах останні два десятки років жив сарянин Михайло. В холодну пору йому допомагала вижити сусідка, яка жила поруч.
Про дідуся Михайла випадково дізнався староста Сарського старостинського округу Василь Губський.
– Спочатку у мене був шок: я працюю тут на цій території лише рік і раптом дізнаюся, що у старостаті є людина похилого віку, яка знаходиться у жахливому скрутному становищі.
Ось у таких умовах жив чоловік.
Вдруге мені стало не по собі, коли я побачив, як жив чоловік, – говорить Василь Губський. – Спочатку навіть не повірив, що людина може існувати у таких умовах.
Дідусеві Михайлові запропонували оформити його на постійне проживання у Гадяцький геріатричний будинок.
Чоловіка рятували усіма службами громади: у процес включився відділ соціального захисту населення міської ради, Гадяцький центр первинної медико-санітарної допомоги та інші посадові особи. За словами очільниці відділу соціального захисту наслення Лесі Ільїної, документи на формлення дідуся у геріатричний будинок зібрали менш ніж за два місяці. У чоловіка не було пенсійного посвідчення, крім того, йому довелося лікуватися у стаціонарі міської лікарні.
Різдвяні свята дідусь зустрів уже у геріатричному будинку.
– Поки що дідусь перебуватиме на карантині. Чоловік проживатиме у нас за рахунок держави. Ми забезпечуємо чотириразовим харчуванням, він матиме свою кімнату і ліжко з ортопедичним матрацом, – говорить директор Гадяцького геріатричного будинку Анатолій Артеменко.
