Верховна Рада України проголосувала за законопроєкт №5600 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень».
Відтепер усі українці, які мають права власності на земельні паї, повинні сплачувати мінімальний податок за кожен гектар.
Як буде працювати податок?
Нові податки доведеться платити також, якщо ділянка розташована не в межах міста, тобто фактично – за город. Крім того, якщо земельна ділянка розташована у межах населеного пункту, зокрема у місті, та її розмір становить 50 соток (0,5 гектара), власник також зобов’язаний сплатити податок, проте у фіксованому розмірі. Про це розповів президент Української спілки промисловців та підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради
Законопроєкт вводить нове визначення – мінімальне податкове зобов’язання (МПЗ). Якщо простими словами – це сума податку, яка має бути мінімально сплачена за земельну ділянку сільськогосподарського призначення.
Розраховується МПЗ за формулою: нормативна грошова оцінка (НГО) помножена на коефіцієнт 0,05, помножена на кількість місяців володіння землею, поділено на 12. Там, де оцінка не проведена – розрахунок відбувається за середніми показниками по області.
"Запровадження механізму мінімального податкового зобов’язання для сільгоспвиробників – ці норми орієнтуються не на фактично отриманий, а на умовно ймовірний дохід, що є несправедливим. Вони спрямовані не стільки на наповнення бюджету, скільки на перерозподіл ринку та його монополізацію.
Уявімо, що власники кількох гектарів землі, котрі знаходяться за межами населеного пункту, ними не користуються. Або здають в оренду за невелику плату. Відтепер, при необхідності сплати 1,5 тис. грн з кожного гектара, подальше утримання такої землі буде невигідним – власник задумається про продаж. Хто купить землю? Такий же дрібний фермер, який буде обтяжений податками? Сумнівно. Скоріше, це будуть великі агрохолдинги. По суті, це руйнування системи дрібних господарств і фермерств, самозайнятості в селах. У цьому найбільший негатив даного блоку закону № 5600», – вважає президент Української спілки промисловців та підприємців, голова Національної тристоронньої соціально-економічної ради Анатолій Кінах.
Навіщо це нововведення?
Головна мета законопроєкту №5600 полягає в додатковому наповненні бюджету за рахунок збільшення оподаткування. Мінфін оцінив імовірні надходження в 60 млрд грн на рік. За даними Українського клубу аграрного бізнесу, з цих 60 млрд грн близько 27 млрд заплатять саме агровиробники.
"Спочатку, коли оговорювалося введення мінімального податку на 1 га, то метою було вирівнювання податкового навантаження між сільгоспвиробниками і детінізація оброблення землі, адже у нас близько 8-10 млн га оброблюються "в тіні", без сплати всіх податків і готівковими розрахунками, – говорить генеральний директор УКАБ Роман Сластьон. – Згідно з даними Держстату, у нас 80% сільських домогосподарств мають для оброблення менш ніж 1 га, водночас дві третини з них оброблюють менш ніж 50 соток. Це власне городи і переважно виробництво для особистого споживання. Решта зазвичай не реалізується, а передається в приховану оренду великим сільгоспвиробникам. Саме це і стало причиною появи такої норми".
По кому вдарить податок?
На практиці вийде, що податком будуть обкладатися не лише ділянки для бізнесу, а й частина звичайних городів. На думку Романа Сластьона, це потрібно змінити: "Якщо у людини є додатково до городу ще і велика земельна ділянка під бізнес, то обкладатися повинна тільки та площа, з якої дійсно реалізується продукція".
Посилення податкового навантаження вдарить не тільки по власниках приватних городів, а й по ідеї розвитку фермерства в Україні. У селян, які зараз реалізовують продукцію з невеликих ділянок, буде більше стимулів не працювати на землі самостійно, а здавати її в оренду, наприклад, середнім або великим виробникам.
Глава Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко також упевнений, ця ідея дасть новий корупційний інструмент місцевим органам влади і важелі впливу на незахищені верстви землевласників.
"Умовно, бабуся 70-ти років не зовсім розбирається, що потрібно робити в такій ситуації. Їй можуть поставити умову, що якщо вона і далі хоче вести господарство, щороку повинна буде віддавати частину врожаю. Або, наприклад, спонукати її передати землю в користування комусь іншому", – говорить Козаченко.
