День української мови та писемності став офіційним святом у 1997 році, та історія його древня, як і сама українська мова. Цікаво, що українська входить до третього десятка найпоширеніших мов світу. Тож розповідаємо, чому виникло це свято, а також наводимо цікаві факти про рідну мову.

Історія свята

Дата Дня української мови та писемності припадає на православне свято – день вшанування преподобного Нестора-літописця. Адже дослідники вважають, що саме з його праці починається писемна українська мова. Колись навіть дітей віддавали до школи саме у цей день, після служби у церкві, де молились та просили у Нестора-літописця аби благословив майбутніх учнів. Це й не дивно, адже преподобний здобув всесвітню славу. Принесла її праця всього життя Нестора-літописця, котрий взяв участь у літописанні Київської Русі і залишив світу неоціненний скарб – "Повість минулих літ".

Нестор-літописець був священнослужителем Київсько-Печерської лаври та літописцем. Його мощі досі знаходяться у Києві, в печерах лаври.

Сучасність:

Щорічно, у цей день, 9 листопада, відбувається урочисте покладання квітів до пам’ятника Нестора-літописця. Також з 2000 року існує надзвичайно цікава традиція всеукраїнського масштабу – "радіодиктант". По Українському радіо у цей день проводять диктант, у якому можуть взяти учать всі бажаючі.

Не обійшлось і без змагань: у цей день щорічно стартує конкурс Петра Яцика, в якому за першість змагаються знавці української мови з усього світу, а кількість учасників вимірюється у мільйонах.

Цікаві факти про рідну мову

Перший український словник, "Лексис з тлумаченням слов'янських слів на просту мову", складений після 1581 р. невідомим автором, лишився в рукописі. Він містив 896 слів. Автор підшив його до "Острозької Біблії", яка вийшла 1581 p., і в такому вигляді словник дійшов до нашого часу.

Найдавнішими українськими поетесами, імена яких відомі, й про яких збереглися документальні свідчення, є інокиня Анисія Парфенівна і Анна Любовичівна. Жили вони, очевидно, в кінці XVI – на початку XVIII ст. і залишили акровірші, де вписано їхні імена.

Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня "Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?"

Найбільш вживаною літерою в українському алфавіті є літера "п". Також на цю літеру починається найбільша кількість слів. Тоді ж як найрідше вживаною літерою українського алфавіту є "ф". В українській мові слова, які починається з цієї літери, в більшості випадків запозичені з інших мов.

Найбільшу кількість разів перекладений літературний твір – "Заповіт" Т.Г.Шевченка: 147 мовами народів світу.

Найбільша кількість псевдонімів була у поета Олександра Кониського – 141, у І.Франка – 99, письменник Осип Маковей користувався 56 псевдонімами.

Найдовше слово в українській мові. 31 літеру містить слово "рентгеноелектрокардіографічного".

Найчастіше серед іменників вживається слово "рука", серед дієслів – "бути", прикметників – "великий", займенників – "він". Останні місця в таблиці частотності займають слова "мутація", "баклажка", "радист", "білочка".

Найдовша абревіатура в українській мові – ЦНДІТЕДМП, яка розшифровується як Центральний науково-дослідний інститут інформації і техніко-економічних досліджень з матеріально-технічного постачання. Вона складається з дев'ять літер. Згідно з "Коротким словником синонімів української мови", у якому розроблено 4279 синонімічних рядів, найбільшу кількість синонімів має слово "бити" – 45.

І насамкынець кілька фактів про паліндроми (слово, словосполучення чи фраза, які можливо читати як зліва направо, так і справа наліво, при цьому звучання й значення не змінюються).

В українській мові є лише два семибуквених паліндроми – "ротатор" і "тартрат". А до найдовшої фрази паліндромів належать "Я несу гусеня".

А як правильно

Ми періодично стикаємось із тим, що в українській мові з'являються кальки — дослівний переклад — з російської. Тому вирішили навести кілька прикладів правильної вимови та написання. Гортайте зображення і любіть українську мову.

Що розповідає про Україну давня легенда

Колись Бог ділив землі між народами. Кожен отримав те, що бажав, і пішов задоволений і щасливий. Раптом підійшла до Бога людина — худа, боса, засмучена, "щойно з неволі" — і попросила шматочок землі. Але все вже було розділено. Пожалів Бог людину і подарував їй "окрайчик землі, який для себе залишив". Саме від того окрайчика — найкращого у світі — і пішла назва "Україна".

Вислови та цитати про мову

  • Мова росте елементарно, разом з душею народу. (І.Франко)
  • Мова – це наша національна ознака, в мові – наша культура, сутність нашої свідомості. (І.Огієнко)
  • Поки жива мова в устах народу, до того часу живий i народ. I нема насильства нестерпнiшого, як те, що хоче вiдiрвати в народу спадщину, створену незчисленними поколiннями його вiджилихпредкiв. (К.Ушинський)
  • Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову. Ми повинні бути свідомі того, що мовна проблема для нас актуальна і на початку ХХІ століття, і якщо ми не схаменемося, то матимемо дуже невтішну перспективу. (Л.Костенко)
  • Скільки української мовної території, стільки й української державності. (І.Заєць)
  • Мова – це кров, що оббігає тіло нації. Виточи кров – умре нація. (Ю. Дзерович)
  • Доля української мови – то є водночас й доля української держави й нації. (І.Лосєв.)
  • Мова народу, народності чи діаспори — то генетичний код національної культури, запорука самобутності та самозбереження. (В. Овсянико-Куликовський)
  • Мова – втiлення думки. Що багатша думка, то багатша мова. Любiмоïï, вивчаймо ïï, розвиваймо ïï! Борiмося за красу мови, за правильнiсть мови, за приступнiсть мови, за багатство мови… (М.Рильський)
  • Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.(В. Голобородько)
  • Рідна мова – не полова: її за вітром не розвієш. (Народна мудрість)
  • Рідна мова – мати єдності, батько громадянства і сторож держави. (М.Даукша)
  • Птицю пізнати по пір’ю, а людину по мові. (Народна мудрість)
  • Стан державної мови, рівень володіння нею, поширеність у різних сферах життя – усе це показник цивілізованості суспільства. (О.Пономарів)
  • А мова – це душа народу, народ без мови – не народ. (В.Сосюра)
  • Рідна мово, без тебе ніхто я, мов відірваний вітром листок. (П.Перебийніс.)
  • Коли забудеш рідну мову, забудеш душу ти свою. (В.Сосюра)
  • Коли в огонь живої мови чуття святого надаси, ти станеш лицарем краси, і визволення, і любові. (М.Вороний)
  • Щоб мова тобі повністю відкрилася, маєш бути залюбленим в неї. (О. Гончар)
  • Мова – це глибина тисячоліть. (М. Шумило)

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися