Одна з найтрагічніших в історії людства Перша світова війна забрала життя близько 17 мільйонів людей, але пандемію «іспанського грипу», яка слідувала відразу за війною у 1918-1920 роках, часто називають найбільш смертельною пандемією. Науковці вважають, що у світі перехворіли понад 500 млн людей, а ВООЗ оцінила кількість жертв пандемії у 40-50 млн.
Швидкому поширенню вірусу сприяла антисанітарія у військових траншеях, особливо вздовж французького кордону. Війна завершилася в листопаді 1918 року і, коли солдати почали повертатися додому, вони приносили вірус із собою. Смерть часто наступала через розвиток пневмонії.
В Іспанії хворобу називали «французьким грипом» або «солдатом Наполеона». Але в світі її назвали «іспанкою» - за місцем виявлення.
Вірус дуже швидко мутував до менш летального штаму. З вірусами таке трапляється, оскільки носії небезпечніших штамів зазвичай вмирають і не передають їх далі.
Солдати з Форт-Райлі, штат Канзас, хворі на іспанський грип у лікарняній палаті в таборі Фунстон
Лікарі називали іспанку «найбільшим медичним голокостом в історії». І річ не лише у кількості загиблих від хвороби, а насамперед у тому, що серед її жертв було багато молодих і здорових людей. Як правило, здоровий імунітет досить добре бореться з грипом. Але іспанка вражала організм так швидко, що реакція імунної системи була несвоєчасною.
Цікаво, що люди похилого віку були більш стійкими до іспанки. Можливо тому, що вже пережили дуже схожий штам грипу, який поширився у 1830-х роках. Іспанка в першу чергу викошувала бідні міські райони та нетрі, тобто населення, яке погано харчувалося та не мало елементарних умов санітарії. Лікування кожного окремого випадку грипу було б недостатньо. Для боротьби з пандемією в міських умовах урядам довелося мобілізувати ресурси, як під час війни. На карантин відправляли усіх, в кого з'явилися ознаки хвороби, відокремлювали легкі випадки перебігу хвороби від важких та обмежували пересування людей. У деяких країнах був введений воєнний стан. Подекуди в США були заборонені рукостискання. У Кейптауні машиніст потяга заявив про смерть 6 пасажирів на ділянці довжиною всього 5 км. У Барселоні щодня вмирали 1200 людей. У Австралії лікар налічив за годину на одній тільки вулиці 26 похоронних процесій. Вимирали цілі села від Аляски до Південної Африки. Були міста, де не залишилося жодного здорового лікаря.
Під час спроби знайти причину поширення вірусу британський бактеріолог Александер Флемінг 1928 року випадково виростив цвілевий гриб, який зупиняв зростання стафілококів та інших бактерій. Він назвав гриб «пеніцилін», а інші британські вчені Говард Флорі та Ернест Чейні згодом розробили на його основі антибіотик, який почали використовувати під час Другої світової війни. У 1945 році усі троє вчених отримали Нобелівську премію з фізіології та медицини.
Іспанський грип викликав бурхливу хвилю відображення подій, пережитих під час пандемії, в культурі. Знято документальні і художні фільми на цю тему, а найвідоміша повість американської письменниці та журналістки Кетрін Енн Портер «Блідий кінь, блідий вершник» цитується з покоління в покоління: «Іспанка - блідий кінь під блідим вершником, ім`я якому «смерть».
