Що потрібно, аби ліс ріс і чи може жити без людини? Ми побували один день у ДП «Гадяцький лісгосп» і зрозуміли — без людини ліс не може функціонувати. Навіть більше — без людини ми б узагалі не мали лісів. Але і людина не може жити без лісів.
Подихати свіжим сосновим повітрям, зібрати гриби, відпочити із компанією у лісі — це лише верхівка айсберга. Насправді ліси відіграють важливу роль у економіці країни — пафосно можна сказати, що без лісу зараз не можливий ні внутрішній, ні зовнішній ринок. Адже із лісу ми беремо і дрова, і дошки на паркани. А ще лісова галузь нашого регіону наповнює місцевий бюджет.
Тимчасовий виконувач обов’язків директора Гадяцького лісгоспу Ігор Федяй розповідає, що за минулий рік підприємство заплатило податків на суму 36 мільйонів, які пішли у бюджети громад Миргородського та Полтавського районів.
Початок лісу: розсадник
– Усі думають, що ми тільки рубаємо ліс. Але це не так. Щороку навесні ми висаджуємо близько 200 гектарів молодих дерев, — говорить Ігор Федяй.
А щоб посадити ці насадження потрібен садивний матеріал. Увесь лісокультурний матеріал для посадки ДП “Гадяцький лісгосп” – із розсадника Безвіднянського лісництва. В основному тут вирощубть сосну звичайну — породу, що використовується для лісовідновлення та лісоврозведення. Крім сосни, тут зростають листяні породи — берези, клени, липи.
А ось у розсаднику Вельбівського лісництва вирощують декоративні культури.
До речі, якщо сосна, березки лише для так званого “внутрішнього користування”, то саджанці декоративних чагарників і дерев із розсадника у Вельбівці може придбати кожен бажаючий.
У теплиці розсадника.
Посадили ліс і забули?
Ні! За лісовими культурами, як і за будь-якими культурами потрібен догляд. І якщо за сільськогосподарськими культурами потрібно дивитися лише один сезон, то догляд за лісом розтягується на роки. Щоб був новий ліс, потрібно підготувати площі під насадження, власне посадити ліс, проводити за ним догляди і боротися зі шкідниками та бур’янами. Без допомоги людини бур’яни просто б «забивали» молоді деревця.
Володимир Горай уже 15 років працює тракторисом у ДП “Гадяцький лісгосп”. Робота у нього «катарсисна» — у траві сюрчать коники, над головою шумлять сосни. Так і хочеться десь пройтися лісовою стежкою і подихати лісовим повітрям. Але це для людини, яка бачить ліс хіба на вихідних. Для Володимира Горая ліс — це перш за все робота: щодня йому потрібно зробити механічний догляд лісових насаджень. Тож у лісі не до сентиментів. Хіба сказати на диктофон журналістам:
– Бачте, який ліс за мої 15 років виріс. Аж гордість бере!
Володимир Горай проводить механічний догляд лісових насаджень.
Сергій Теркун косить чагарники сікором. Його завдання – очистити площу у міжряддях, щоб після нього трактор міг зробити механізований догляд.
Рубки бувають різні
Дерево, як і людина, проходить усі етапи життя. Спочатку це маленькі деревця — кожному потрібно багато сонця і неба. Але це природний відбір: на усіх їх не вистачить. І тут людина, лісівник, має допомогти майбутньому лісу. Так у віці 5-7 років на лісових насадженнях проводять перші рубки.
У віці 10-20 років проводяться рубки прочищення. А вже у віці 20-40 років проводиться рубка прорідження. Рубку прорідження застосовують, щоб у дерев формувалися стовбури і крони дерев усіх лісових порід, що є у складі відповідного насадження.
Останній вид рубок догляду — прохідна рубка. Специфіка цих видів лісівничих робіт полягає у тому, що санітарно-оздоровчі заходи призначаються не за віком, а за санітарним станом насаджень та ступенем його ураження тим чи іншим шкідником чи хворобою лісу.
Для внутрішніх потреб – нижній склад
Із рубок ліс їде на склади – верхній і нижній. І тут вам, шановні читачі, потрібно зараз не заплутатися: верхній склад – це цехи переробки деревини: у Вельбівці і Лютеньці. На верхніх складах переробляють деревину, яку продаватиму у Європу. Справа в тому, що у 2015 році Верховна Рада ухвалила закон, яким на 10 років заборонила експорт лісо- та пиломатеріалів у необробленому вигляді. Тому зараз гадяцький ліс йде на експорт у вигляді заготовок. Старший майстер Вельбівського цеху деревопереробки Олександр Цимбал розповідає, що у одному такому «кубику» 0,7 куба деревини.
Олексадндр Цимблал біля заготовок.
Кожен працівник цеху за день має скласти «кубик». Наприклад, якщо у цеху працює троє людей, то на кінець дня на виході має бути три складених «кубики».
А ось із нижнього складу деревина йде на потреби внутрішнього ринку. На нижньому складі працівники навантажують і відвантажують деревину на напівагони, звідки вони їдуть країною до своїх замовників. Деревину із усіх лісництв звозять саме сюди, на нижній склад.
МАЗ приїхав із Лютенського лісництва.
Василь Цибулько, начальник нижнього складу, розповідає, що на цьому складі приймається лісосировина згідно із заявками замовників. Якщо на верхньому складі це заготовки, то на внутршній ринок йде зазвичай кругла хвойна деревина завдовжки 3-4 метри. На нижньому складі є своя платформа. Стропальники виконують стропування (обв’язку вантажів) колод, які потім вантажать на напіввагони.
– Хлопців тут працюють давно. І я упевнений у кожному, тому що вони роками навчалися і здобували практичний досвід, – говорить Василь Цибулько. – Тому й середній вік чоловіків у нас 40-50 років.
Стропальники готуються до обязування деревини.
***
В свою чергу Ігор Федяй відмічає, що професія лісівника не надто популярна у молоді. Випускники, які приходять після випуску із навчальних закладів, що готують лісівників, зазвичай не затримуються у лісництвах. Адже працювати у лісі – це важка праця.
– Влітку, наприклад, коли усі люди у відпустках, для нашої лісової охорони у буквальному сенсі гаряча пора – встановляється пожеженебезпечний період. – говорить Ігор Федяй – Тому лісова охорона влітку може працювати цілодобово – слідкувати, аби не було загорянь.
Нові насадження ми створюємо, ще тоді коли надворі холодно, попри те, що надворі весна. Наші працівники пильнують ліс від незаконних рубок і облагороджують території. Тобто роблять усе, щоб ліси розвивалися. Але це завжди важка і фізична, і емоційна праця.
