Кожен громадянин України має право на працю та заробляти собі на життя, про це йдеться у Конституції України. Своєчасне отримання заробітної плати захищається законом. Що робити, якщо після звільнення роботодавець не виплатив гроші, які ви заробили? Як їх повернути і чи понесе за це відповідальність роботодавець? Відповіла на ці та інші запитання гадяцька юристка Ірина Калініченко.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожна особа має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку вона вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
– Заробітна плата повинна виплачуватися працівникам регулярно в робочі дні у терміни, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця. Також роботодавець має здійснювати розрахунок з працівником у день його звільнення, – пояснює Ірина Калініченко.
Працівник може стягнути нараховану, але невиплачену заробітну плату:
- в судовому порядку;
- в позасудовому порядку.
Для стягнення заборгованості з виплати зарплати працівник може звернутися до суду:
- в порядку позовного провадження, коли наявний спір щодо розміру заборгованості з виплати зарплати та/або права на її отримання;
- в порядку наказного провадження, коли вимога працівника про стягнення нарахованої, але не виплаченої зарплати, є безспірною.
За наслідками розгляду позову суд ухвалює рішення, на виконання якого видається виконавчий лист.
Якщо підприємство визнане боржником, перебуває у стані ліквідації, але при цьому існує заборгованість із нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, працівник може звернутися до суду для видачі судового наказу.
Після видачі судового наказу людина має звернутися до відділу державної виконавчої служби або до приватного виконавця з метою примусового виконання рішення.
У позасудовому порядку захистити право на оплату праці та стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, можна наступним чином:
- провести усні переговори з власником чи уповноваженим ним органом безпосередньо або за участю профспілки;
- подати відповідну письмову заяву без обмеження строку її подачі на ім’я роботодавця;
- зробити письмове звернення до комісії з трудових спорів. У разі її створення розгляд має відбутись упродовж 10 днів з дня подання заяви.
Де у Гадячі можна дізнатися більше щодо цього питання?
За отриманням юридичних консультацій та роз’яснень, ви можете звертатися до відділу «Гадяцьке бюро правової допомоги» Полтавського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги за адресою: м. Гадяч, вул. Шевченка, 5, контактний номер телефону (05354) 3-25-05 та за телефоном гарячої лінії системи БПД 0800-213-103.
