Критерієм нормальної адаптованості дитини до шкільного навчання є її позитивне ставлення до школи, розуміння пояснюваного вчителем навчального матеріалу, самостійність, здатність зосереджувати увагу при виконанні завдань, охоче виконання громадських обов'язків і доброзичливе ставлення до однокласників. Як зробити так, щоб дитина звикла до нового оточення та нових умов? Разом із практичним психологом Людмилою Пуць ми зібрали для вас деякі поради для кращої адаптації вашої дитини.
– Поясніть дитині, для чого вона має ходити у школу, розповідайте про неї та встановіть режим дня. Розкажіть дитині, що вона завжди може звернутися до вчителя з запитанням. Також поясніть, що у школі існують правила, яким варто слідувати, сформуйте правильну самооцінку. А також:
- розвивайте комунікабельність
- розвивайте та підтримуйте бажання вчитися
- слухайте дитину, давайте поради
- взаємодійте із вчителем та психологом.
Перші три тижні адаптації в школі називають «фізіологічною бурею» або «гострою адаптацією».
Це найтяжчий час для дитини, вона відчуває постійне напруження. Наступний етап адаптації — нестійке пристосування, коли організм дитини знаходить прийнятні реакції на нові умови життя. Потім настає період відносно стійкого пристосування. Організм реагує на навантаження з меншим напруженням.
Дитині важко перелаштуватися на шкільне життя. Деякі діти до кінця першої чверті худнуть, у інших — знижується або підвищується тиск. Діти можуть скаржитись на головний біль, втому, поганий сон, зниження апетиту. Лікарі можуть діагностувати появу шумів у серці, порушення нервово-психічного здоров’я та нездужання. Це ознаки перевтоми. Щоб допомогти дитині адаптуватися, необхідно відрегулювати її режим дня. Хороший фізичний стан дитини залежить від того, скільки вона гуляє на вулиці, як часто рухається, яку їжу їсть, скільки часу проводить за комп’ютером і телевізором. Розпланувати день ліпше разом з дитиною.
– Щоб у дитини сформувалося позитивне ставлення до школи, важливо, щоб вона розуміла: вчитися їй під силу, вона може впоратися з навчальними завданнями. Відчуття власної успішності значно полегшує труднощі адаптації та сприяє підвищенню навчальної мотивації. Заохочення має бути конкретним: хваліть не саму дитину, а якусь рису її поведінки, результат діяльності. Якщо ви скажете: «Оленко, ти сьогодні дуже акуратно написала літери!», або: «Михасю, мені дуже подобається хвостик у цієї цифри!», дитина отримає інформацію про те, що потрібно робити, щоб бути хорошим школярем, і зрозуміє, що для неї це можливо. Якщо просто сказати: «Розумниця, відмінно!», то дитина не зрозуміє, за що її хвалять, і їй буде важко зорієнтуватися в тому, яка поведінка є схвальною. Якщо не знаєте, за що похвалити дитину, знайдіть щось таке, що у неї виходить добре, навіть якщо це всього лише один гачечок, написаний у прописах. Коли у дитини не буде щось виходити, можна звернутися до цього досвіду, щоб допомогти їй повірити у власні сили. – зазначає Людмила Пуць.
Поради батькам першокласників:
- Поставтеся відповідально до вибору навчального закладу: відповідні умови для ігор, денного сну.
- Навчайте дитину взаємодії та партнерства. Програвайте різні життєві ситуації, аби дитина навчилася розуміти стан інших, норми соціальної поведінки.
- Приділяйте дитині якомога більше часу.
- Кожна дитина індивідуальна, зі своїм харакетром, темпераментом, інтересами. Пам’ятайте про це.
- Розвивайте у дитини пам’ять, увагу, мислення, сприймання, моторику пальців рук.
- Гра – основа будь-якого розвитку, навчання та виховання дітей.
Чинники, що впливають на успішність адаптації дитини до школи:
- Функціональна готовність до початку систематичного навчання: організм дитини повинен досягти такого рівня розвитку окремих органів і систем, щоб адекватно реагувати на дії зовнішнього середовища.
- Вік початку систематичного навчання: не випадково адаптаційний період у шестирічок більш тривалий ніж у семирічок. У шестирічок спостерігається більш висока напруженість всіх систем організму, більш низька і нестійка працездатність. Рік, що відокремлює шестирічну дитину від семирічної, дуже важливий для її фізичного, функціонального і психічного розвитку. Саме в цей рік формуються такі важливі новоутворення: інтенсивно розвивається регуляція поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги, закладаються основи логічного мислення.
- Стан здоров’я: це один з основних факторів, що впливають не лише на діяльність і успішність процесу адаптації до школи, а й на процес подальшого навчання. Найбільш легко адаптуються здорові діти.
- Рівень тренованості адаптаційних механізмів: безумовно, першокласники, що відвідували раніше дитячий садок, значно легше адаптуються до школи, ніж «домашні», не звичні до тривалого перебування в дитячому колективі;
- Особливості життя дитини в сім’ї: велике значення мають такі моменти як психологічна атмосфера в сім’ї, взаємостосунки між батьками, стиль виховання, статус дитини в сім’ї, домашній режим життєдіяльності дитини тощо;
- Психологічна готовність до шкільного навчання: психологічна готовність передбачає інтелектуальну готовність (рівень розвитку пізнавальних здібностей), емоційно-вольову готовність (емоційна зрілість, адекватність емоційного реагування, вольова регуляція поведінки) і особову готовність (мотиваційна готовність, комунікативна готовність);
- Раціональна організація навчальних занять і режиму дня: однією з головних умов, без яких неможливо зберегти здоров’я дітей протягом навчального року, є відповідність режиму учбових занять, методів викладання, змісту і насиченості учбових програм, умов зовнішнього середовища віковим можливостям першокласників;
- Відповідна організація рухової активності дитини: рухова активність – найефективніший спосіб попередження і своєчасного запобігання стомлення, підтримки високої працездатності.
