Уже неодноразово ми, журналістки Гадяч.City та інших видань, розповідали та описували факти домашнього насильства (від насильства у сім’ї може потерпати, як жінка чи дитина, так і чоловік). Та як діяти, якщо у сім’ї є випадки насильства?
Щоразу постраждалі особи нарікають, що не мають захисту від домашнього тиранства. Тому ми вирішили розповісти вам про деякі помилки, з якими найчастіше стикаються постраждалі. А розпочнемо ми з історії насильства у сім’ї. Адже чимало жінок живуть саме так, не розуміючи що такі стосунки у сім’ї — ненормальні.
Історія Саші
Саші 38. З них вона 16 років прожила із чоловіком-аб’юзером. Лише цієї весни жінка "попросила" чоловіка покинути їх із сином.
Саша пригадує, що із чоловіком її познайомила подруга. Жінка зараз не розуміє, як почала зустрічатися із ним, адже під час першої зустрічі він їй зовсім не сподобався.
Перші дзвіночки Саша побачила після народження сина – чоловік почав випивати. Саша взяла маленького сина і поїхала до батьків. Крім того, жінку не злюбила рідня чоловіка.
— Мама із сином могли при мені перемивати кістки, свекруха телефонувала – навчала, як готувати котлети, — розповідає Саша.
Страшне почалося, коли чоловік почав працювати на Півночі росії — великі "нафтовицькі" гроші принесли у сім’ю проблеми.
— Мабуть, так довго я із ним прожила, тому мене влаштовував «графік»: зміна тривала по чотири місяці, додому приїздив ненадовго. Але коли приїздив, пив по-чорному. Міг за вечір спустити зарплату. Робота у росії закінчилася, коли почалася війна. Сашин чоловік більше не їздив на Північ, натомість знайшов роботу вдома, на одному із нафтовидобувних підприємств. Саша із чоловіком почали бачитися частіше, а разом із тим почалися сварки. Найбільше його «крутило», коли хотів випити.
— Крім словесних образ додавалися стусани. Він міг вперіщити мене по спині так, що я летіла через усю залу, розповідає Саша. – Я навіть поставила замок у спальні, так боялася.
Терпіння луснуло тоді, коли чоловік мало не задушив Сашу. Жінка ще й досі у подробицях пам’ятає той день.
— Вдома залишилась половинка "старого" хліба. Я купила свіжу. Зазвичай, ми доїдали «старий», а свіжий був для сина. Я прийшла на кухню і побачила, що майже увесь свіжий хліб чоловік з’їв. Жартома зробила йому зауваження.
— Чоловік кинувся до мене, схопив за волосся і почав тягти його вгору, іншою рукою схопився за горло. — розповідає Саша. — Син цієї сцени не бачив, спав у сусідній кімнаті. Мене почало колотити і я зателефонувала до мами усе розповіла. Мама порадила написати заяву до поліції. Хочу сказати, що поліцейські були більш співчутливіші, ніж працівники суду. Суддя порадив мені більше мовчати, а чоловікові присудив штраф. Він злякався, але я зрозуміла, що так далі жити не можна.
Зараз Саша із чоловіком живуть окремо. Наладила, як каже жінка. І радить усім жінкам навіть якщо у сім’ї все гаразд мати якісь заощадження.
Що таке «домашнє насильство» згідно із законом?
Нагадуємо, що домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
(Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Домашнє насильство означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в сім’ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні.
(ст.3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами)
Як розрізнити вид насильства, яке вчиняють над вами?
Розрізняють такі види домашнього насилля:
- психологічне,
- фізичне,
- економічне,
- сексуальне
Фізичне насильство:
- побої, стусани, штовхання,
- перешкоджання вільному пересуванню,
- примус до вживання алкоголю чи наркотичних речовин,
- створення ситуацій, що несуть ризик чи загрозу життю та здоров’ю,
- погрожування зброєю чи іншими речами, що можуть завдати фізичної шкоди
- позбавлення допомоги під час хвороби чи вагітності,
- перевезення до іншого місця в межах країни чи за кордон шляхом обману або примусу
Психологічне насильство:
- погрози вбити чи скалічити (в тому числі дітей),
- словесні образи та приниження жестами й мімікою,
- погрози відібрати дітей,
- шантаж та маніпуляції, введення в оману для власної вигоди,
- булінг (цькування, переслідування, залякування),
- постійний та цілковитий контроль,
- зневага як до особистості,
- постійна критика та насмішки,
- безпідставні звинувачення та формування почуття провини,
- обмеження у контактах із близькими та друзями, у виборі кола спілкування,
- нехтування правом на честь та гідність,
- безпідставні ревнощі, обвинувачення у зраді,
- дискримінація через переконання, віросповідання, походження, статус,
- примушування спостерігати за насильством над іншими людьми чи тваринами,
- погроза позбавити житла або особистого майна
Сексуальне насильство:
- примушування до небажаних статевих стосунків
- торкання інтимних частин тіла без згоди
- змушення до статевого акту з іншою людиною
- примус до неприйнятних форм сексу, садистських практик
- нав’язування відвертого стилю одягу або поведінки всупереч твоєму бажанню
- примушування спостерігати за статевими актами між іншими людьми
- примушування до участі у створенні чи перегляді порнографічних матеріалів
Економічне насильство:
- позбавлення їжі та води,
- обмеження доступу чи позбавлення житла,
- пошкодження особистого майна,
- перешкоджання у доступі до необхідних послуг,
- позбавлення власних коштів, інших матеріальних цінностей,
- майновий шантаж,
- заборона працевлаштовуватись, навчатись,
- примушування до жебрацтва.
Чи можуть за це посадити у в’язницю?
Якщо раніше за домашнє насильство була виключно адміністративна відповідальність, то тепер вводиться кримінальна відповідальність окремим законом, який вже підписав президент. Ця норма набула чинності з січня 2019 року.
За кожен із видів насильства передбачена різна відповідальність.
Та потрібно пам’ятати, якщо над вами вчиняють насильство – не чекайте слушного моменту, а відразу повідомляйте про це до поліції. Факт повинен бути зареєстрований чи у письмовій формі чи через телефон (тобто коли телефонуєте на лінію 102 чи одразу у райвідділ поліції ваш виклик вже реєструють автоматично). Кожну скаргу розглядають і приймають рішення.
Якщо за рік таких випадків буде зареєстровано мінімум 3 і не важливо чи про це повідомить одна й та сама людина, чи три різних, але обов’язково три скарги на одного і того ж кривдника за рік – факт насилля перейде у розряд кримінального, а не адміністративного провадження. Запам’ятайте – не треба чекати, коли кривдник почне вас бити, він може перешкоджати вам у доступі до необхідних послуг, у вільному пересуванню або просто погрожувати – звертайтесь за допомогою, адже вашому життю і життю ваших дітей не повинно нічого загрожувати.
Якщо кривдник живе поруч чи є допомога?
Закон передбачає можливість відокремити кривдника від жертви. Для діють терміновий заборонний припис і обмежувальний припис.
Заборонний припис виноситься Національною поліцією як реакція на факт домашнього насильства.Він виноситься терміново, діє до 10 днів, але його можна продовжити через суд до півроку. Обмежувальний припис діє від 1 до 6 місяців і його видає лише суд.
Кривднику забороняють перебувати в місці спільного проживання, навіть якщо це його помешкання, обмежують спілкування із постраждалою дитиною, забороняють наближатися на певну відстань до роботи, місця проживання.
Чи може дитина поскаржитися на насильство?
Діти також можуть скаржитися на домашнє насилля. Щодо дітей – вони тепер вважаються жертвою насильства у тому разі, якщо були присутні при таких сценах вдома.
До того ж вчителі, медсестри, лікарі повинні будуть повідомляти в поліцію про підозри, якщо щодо дитини вчиняється насильство.
