За останні 19 років на території України пожежі сталися на 38,4 млн. га природних та культурних ландшафтів, або 2 мільйонів гектарів щороку. Загальна кількість пожеж за цей період становить 223 тис. випадків (в середньому 11,7 тис. щороку).
Переважна більшість ландшафтних пожеж в Україні мають антропогенне походження та відбувається на землях сільськогосподарського призначення внаслідок навмисного або неконтрольованого спалювання стерні або рослинних залишків, спалювання очерету та трави у заплавах, на пасовищах та підпалів у хвойних лісах. Окремі пожежі на півдні та сході України виникають внаслідок сухих блискавок, але ця причина не перевищують 1-3 % у різні роки. На Гадяччині системно: навесні і під час жнив горять луки і стерня. "Найулюбленіше" місце підпалу — луки під Броварками. Здебільшого це роблять власники худоби, керуючись викривленими поняттями про урожанійсть трави — буцімто після спалювання вона краще росте. Років два тому у Гадячі навіть впіймали палія трави, але луки після того горіти не перестали.
Чому горить
За діючим законодавством лісо- або землекористувач, власник земель є відповідальним за пожежну безпеку. Головними зацікавленими сторонами, які здійснюють заходи з попередження та гасіння ландшафтних пожеж або залучаються до цієї діяльності є постійні землекористувачі, ДСНС, Збройні сили, поліція, державна система цивільного захисту, органи місцевого самоврядування, громадянське суспільство, волонтери та інші.
Соціально-економічна криза сприяє загостренню проблеми ландшафтних пожеж через збільшення джерел вогню у ландшафтах та запасів горючих матеріалів. Зокрема, падіння доходів громадян, що проживають у сільській місцевості, зниження до мінімуму прибутковості ведення сільського господарства на невеликих земельних ділянках (паях) призвело до збільшення площ земель сільськогосподарського призначення, що не обробляються та сприяють зростанню використання відкритого вогню у сільському господарстві, збільшують кількість відвідувачів лісу, джерел вогню та запасів горючих матеріалів.
Зупинка фінансування лісогосподарських заходів та охорони лісів від пожеж у 2016 році сприяла зменшенню обсягів проведення рубок догляду в молодняках та підвищенню їх природної пожежної небезпеки і інтенсивності пожеж у них. Через високий податковий тиск протягом останніх десятиліть, лісогосподарські підприємства не мали змоги оновлювати основні засоби пожежогасіння, що призвело до їх значної моральної та фізичної зношеності і суттєвого падіння спроможності лісових господарств попереджувати та гасити пожежі, в тому числі пожежі “нового типу”, які виникають у нових кліматичних умовах протягом останніх 5 років.
Що із цим робити?
Нещодавно Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів опублікувало для обговорення проект Державної стратегії національної системи управління ландшафтними пожежами на 2021-2035 роки. Головними аспектами якої є.
- координація та єдина політика в сфері управління ландшафтними пожежами на рівні держави;
- запровадження національної міжвідомчої системи управління гасінням ландшафтних пожеж, з єдиними протоколами та інструкціями для спільних дій всіх залучених підрозділів;
- створення по всій Україні спеціалізованих підрозділів по гасінню ландшафтних пожеж;
- розробка національних та регіональних планів управління ландшафтними пожежами. Вони міститимуть заходи з попередження та формування стійких до пожеж ландшафтів;
- запровадження системного управління горючими матеріалами для зменшення їхньої кількості – проведення профілактичних контрольованих палів у місцях з найбільшим ризиком виникнення та розвитку пожеж;
- розробка для всієї України карти пожежних ризиків, ймовірності виникнення та поширення пожеж;
- покращення системи прогнозування та попередження про ризики виникнення ландшафтних пожеж.
