Останній рік гадяцька лікарня працювала в умовах пандемії, зміни керівництва та реформи медицини. Журналісти Гадяч.Сity зустрілися із директором Гадяцької міської лікарні Олександром Шаповалом, аби поговорити про фінансування лікарні, як вплинув ковід на атмосферу в колективі та як зробити, аби у нашій лікарні з’явилася молода кров.

Апарати ШВЛ не вимикалися

— Почнемо із ковіду, адже це зараз на слуху. Ми у зеленій зоні. Чи не зарано?

— Вже всі втомилися від карантину. Час повертатися до нормального життя. Навіть не із позиції медицини — я не лікар і мислю більше із позиції менеджменту і економіки. Так, хвилі ще будуть, але потрібно навчатися жити у цих умовах. Ковід – одне із вірусних захворювань, які влітку йдуть на спад. А восени варто очікувати хвилю.

— Тяжкий був рік. Для лікарні особливо, адже це не лише реформа, а й смерті пацієнтів. Чи можна їх було врятувати?

— Якщо говорити про середньообласну статистику, ми не найгірші. Найважчим періодом був квітень. Шість апаратів ШВЛ не вимикалися. По протоколах ми працювали правильно. Були такі випадки, коли люди хотіли родичів перевезти у Полтаву, але лікування ковіду скрізь однакове. Все залежить від стану здоров’я пацієнта. У тих, які померли, були супутні хвороби. Цей вірус уже не характеризувався втратою запаху і нюху і він тяжче переносився.

— Як такі умови роботи вплинули на атмосферу в колективі? Чи не зменшився штат саме через те, що доводилося працювати у «ковідних» умовах?

— Це був тяжкий період. Але у нас такого не було, що ковід і я піду із роботи. І не було такого, що ставай працюй, бо звільнимо. Із роботи вирішили піти кілька працівників, але виключно через те, що були пенсійного віку, а умови праці небезпечними. Але на їхнє місце прийшли інші працівники.

У квітні у госпіталі працювали 190 медичних працівників із усіх відділень

Їм було важко, тому що працювали із ковідними хворими, а іншим відділенням було теж не дуже добре, тому що вони були пусті – по пів місяця були в простої. Все це психологічно впливає на людину. А тим, хто був у «ковідному» ще й фізично було важко: перебувати тривалий час у захисному одязі вкрай некомфортно. Якщо медсестра заступає на зміну на 12 годин, то 6 годин вона проводить у госпіталі.

Декларативно все чудово

— Обіцяні 300 відсотків медсестри госпіталю отримували за свою роботу?

— У нас жодного місяця не виходило 300 відсотків. Було 150, 180, 200. У квітні взагалі було 120%. Декларативно все чудово, а на місцях все трохи не так. Поясню чому. Фінансування від НСЗУ по ковідному пакету відбувається так. Якщо у відділенні від 40 до 123 пацієнтів із ковідом, лікарня отримає 2,2 мільйона гривень. Якщо від 124 до 200 – 3,2 млн. Ми увійшли у другу категорію. Але із цих 3,2 мільйона 1,6 пішло на ліки, на кисень витратили 300 тисяч, ще й додалися супутні витрати – докуповували концентратори, робили поточні ремонти системи киснепостачання — так звані ковідні витрати і залишилося дуже мало грошей.

А у червні у нас не буде навіть 40 пацієнтів, тому лікарня отримає ще менше – 800 тисяч, хоча при цьому питання трьохмісячного запасу ліків, готовності системи ніхто не знімає

— Фактично лікарня заробляє сама для себе. А місцеві громади якось беруть участь у фінансуванні лікарень?

— Громадам вистачає проблем і без нас. Адже районні лікарні передали на міські бюджети, які, по-перше, до цього не були готові. По-друге, бюджети формуються до того, як приймаються такі рішення. Так, хтось скаже, буцімто все всі знали, що до цього йтиме. Але ж попередні видатки ніхто відміняв. По суті громадам додали соціальних витрат: медицина, культура. При цьому доходи не збільшилися, тому що Бюджетний кодекс не змінювався, а доходи впали через пандемію, зменшилися ПДФО і єдиний податок. Така ситуація не лише у нас, а й в цілому в державі.Тому ми намагалися засновника не чіпати. Усі ці місяці ми вкладалися в адекватні цифри. А квітень був настільки важким, що довелося звертатися до депутатського корпусу і нам пообіцяли виділили 700 тисяч гривень на роботу госпіталю.

За останній рік у лікарні сталося чимало змін За останній рік у лікарні сталося чимало змін Фото: Телеграм-канал голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова

— Плата за надання медпослуг входить до структури заробітної плати лікарів. Від чого залежить розмір заробітної плати. Адже у соцмережах можна знайти роздруківки заробітних плат медичних працівників і вони іноді шокують через свою мізерність.

— Оплата праці структурована і залежить від посади лікаря, місця роботи, навантаження, і може варіюватися від 6 до 25 тисяч. Крім того, з 1 вересня МОЗ увело доплату лікарям вторинної ланки: медичні гарантії.

Кожен лікар отримував 3500, медсестра 2500, а молодша медична сестра 1250 гривень. Тоді заробітна плата піднялася. А з квітня ці виплати прибрали і лікарі це відчули. І це важко пояснити, що це не я не хочу платити, а така політика у державі.

— Чому між оплатою праці лікарів первинної ланки і вторинної велика різниця.

— Різниця у оплаті праці є. Але реформа первинки почалася раніше і зроблена була правильно. Бюджет був складений таким чином, що лікарям первинної ланки платили нормальну заробітну плату. Але зараз постійно щось додають: вакцинацію, ПЛР-тестування. Так, вони отримують дохід, але не вміщаються у нього, щоб отримати нормальні заробітні плати, які завжди були.

Зараз медсестра ковідного госпіталю отримує заробітну плату більшу, ніж лікар ПМСД. Хоча лікарі первинки працювали із ковідом, але ні гривні за це не отримали від держави

«Гадяцькі» інсульти лікують у Гадячі

— Яка найдорожча медична послуга у лікарні?

— Лікування інсульту – 54 тисячі гривень — із проведенням тромболітичної терапії. Продіагностований інсульт із відповідним лікуванням без тромболізису — 14 тисяч гривень. Важкі опіки – 12 тисяч. Якщо ковід: легкий випадок 6 тисяч гривень, із киснезалежністю —15 тисяч гривень. Якщо пацієнт на ШВЛ – 42 тисячі гривень. Але в ці цифри входить і вартість ліків. Наприклад, якщо випадок важких опіків, половина грошей буде втрачена на ліки.

— Коли вже згадали про інсульти. Колись люди хвилювалися, що поганою дорогою пацієнтів із інсультом доведеться везти до Миргорода.

— «Гадяцькі» інсульти лікують у Гадячі. У нас рентгенолог, анестезіолог і невропатолог уже пройшли навчання по тактиці ведення тромболізису. Навчається ще одна група спеціалістів Тобто ми зараз маємо фахівців, які можуть вести пацієнтів не лише із Гадяча, а й сусідніх районів. Але є й проблема: чимало із тих людей, які перенесли інсульт, лікуються вдома.

Є така статистика, що 30 відсотків випадків інсульту взагалі не госпіталізують: приїздить швидка а пацієнт від госпіталізації відмовляється. Бо не знають, що можна безкоштовно пролікуватися

— У минулому році ми говорили, що у гадяцькій лікарні немає ендоскопіста, уролога тощо. Щось змінилося за це рік?

— Ендоскопіст у нас є. Працює до кінця року, доки інший лікар буде на навчанні. До речі, у нас анестезіолог пройшов навчання на дитячого анестезіолога. Це потрібно для пакету «Пологи».

— Що робити, щоб у гадяцькій лікарні хотіли працювати лікарі?

— Навіть гарного будівельника важко знайти. А гарного лікаря можна лише створити. Це зараз ми уже зрозуміли. А коли лікар гарний, він буде думати, а чому я буду туди їхати (у маленьке місто — прим. автора. )Він і там на гарному рахунку. При всій повазі: ми не Київ, не Полтава, не обласний центр. Навіть не Кременчук і не Лубни. У нас трохи інша інфраструктура. Тому лікаря для своєї громади можна лише створити. І ми зараз над цим працюємо: розробляємо програму місцевих стимулів. Серед заходів - підтримка молодого фахівця на етапі становлення, відшкодування вартості проживання, службове житло. При цьому у нас орієнтир на сім’ї лікарів.

Фото: Телеграм-канал голови Полтавської ОДА Олега Синєгубова

— Ще можна навчити лікаря для громади.

— Можна і у програмі це передбачено. Але ми хочемо зробити по-іншому: «заманити» побільше інтернів. Зараз наше основне завдання по кадрах – доки є у нас лікарі, які можуть навчити – а у нас є гарні лікарі, не правда, що немає, — потрібно передати їхній досвід, щоб ми могли омолодити штат. Наприклад, у Хоролі це почали робити раніше. Люди брали багато інтернів. Половина їхала, а половина лишалась.

Гадяцькі знімки «читають» у Києві

— Є комп’ютерний томограф. Як пацієнту скористатися ним? І наскільки компетентні медпрацівники у Гадячі? Тому серед гадячан є сумніви щодо такого придбання: хто працюватиме із апаратом. І наскільки правильно фахівець «читатиме» результати.

— Комп’ютерна томографія безкоштовна, а ось контраст — це витрати пацієнта. Хоча НСЗУ пише, що і контрастування має бути безкоштовним.

Вартість контрасту залежить від комплекції людини. Сімейний лікар має визначити, яку кількість потрібно купити і дасть направлення на КТ.

Лікарня отримає за дослідження КТ 560 гривень в бюджеті на наступний рік, тому що це амбулаторна послуга, вона платиться не по факту, а по статистиці минулого року. На КТ у нас не закладене фінансування.

Щодо компетенції лікарів. У нас два рентгенологи: один уже пройшов навчання, інший проходить. Ми розуміємо, що у нашого лікаря ще немає досвіду, тому ми уклали договір субпідряду із Полтавою і Борисполем. Знімок робимо у Гадячі. Пересилаємо колегам, використовуємо так зване перехресне шифрування. Коли стоїть підпис нашого лікаря, треба розуміти, що мінімум ще два лікарі бачили цей знімок. І доки наші лікарі не скажуть: все ми можемо самі шифрувати, доки ми й будемо користуватися цими послугами. Висновок отриманий у Гадяцькій МЦЛ буде не гірший від тих, що робить Київ чи Полтава.

— Ми колись із Вами говорили про ремонт у лікарні, трохи менше року. Але я бачу про все те, що ми тоді говорили здійснилося — теплий бокс для пацієнтів, яких доставляють екстреною допомогою, ремонт приймального відділення і навіть у нас є КТ. А мамограф?

— Уже є й мамограф і навіть черга на дослідження і лікар у Полтаві, яка також буде працювати по субпідряду і розшифровуватиме знімки. Залишилося вирішити декілька сервісних питань.

— У гадячан з’явилася можливість записатися до лікаря онлайн. Наскільки це популярно у нашому місті?

— На жаль, не популярно. Більше записуються телефоном. Але ми не втрачаємо надію і дуже сподіваємося, що наша лікарня на сайті нашої медичної системи матиме свою онлайн реєстратуру.

Не раз чула таку репліки, буцімто хто має гроші, їде лікуватися до Миргорода, Полтави, Києва, хто не має – лікується у Гадячі. Іноді здається, що до гадяцької лікарні упереджене ставлення до нашої лікарні.

— Не треба казати, що лікарі погані. Знову ж таки повертаюся до того прикладу, коли родичі хотіли перевезти хворих на ковід у інші лікарні. А протоколи ж лікування однакові. Але дійсно, число пацієнтів не те, що нам хотілося. По-перше, за останній рік менше людей зверталися через пандемію. По-друге, це пологи. Так, їдуть народжувати у інші міста. Взагалі, кожна лікарня має знайти свою фішку. Ми на старті. У нас є бачення, що це має стати сервіс. У будь-якому процесі є етап становлення. Якраз на ньому лікарня зараз і перебуває, але в плані того як ми рухаємося в ногу зі змінами галузі, то ми в тренді.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися