Гадяч захопила сімл-дімпл і поп-ітманія: діти просять своїх батьків купити іграшку із тік-току й інстаграму — забавку антистрес. Дехто із батьків скептично ставиться до такої хвилі обожнювання і не розуміє у чому суть іграшки, інші й самі не проти поклацати «бульбашками», адже вони нагадують їм привіт із їхнього дитинства — бульбашкову плівку з-під гри тетріс.
У магазині «Стильняшки» — ряди із іграшками на будь-який смак: конструктори, пазли, ляльки. Але на видному місці — одразу при вході — поп іти і сімпл дімпли. Продавчині магазину розповідають, що ажіотаж на них був просто неймовірний: із привезених у один день могли розібрати усі.
Зараз ажіотаж трохи спав, адже вже чимало батьків придбали для своїх чад ці іграшки. Цінова політика — від 120 гривень за сімпл-дімпл до 180 за поп іт.
Але нас цікавить інша іграшка: тетріс. Із появою моди на 90-ті, у вжиток сучасних людей повертається не тільки одяг і аксесуари, а й атрибути тих років. А які ж 90-ті без гри тетріс.
— Тетріси у магазин завозять, але нечасто. Ціна їхня невелика, десь до 40 гривень, — говорять продавчині магазину «Стильняшки».
Зараз 40 гривень – це смішна ціна як для наших реалій, а 20-25 років тому, коли тетріс коштував 16 гривень, це були великі гроші.
Тетріс: привіт із 80-х
Насправді усім звичний тетріс… зовсім не тетріс. Тобто таки таки тетріс, але з підміною понять.
Виявляється, у тетріса є день народження – 6 червня. Чому ця дата? Саме 6 червня 1984 року з’явилася комп’ютерна версія цієї гри. Її створив радянський програміст Олексій Пажитнов. Пажитнов вивчав штучний інтелект і розпізнавання мови у обчислювальному центрі Академії наук СРСР. У той час коли працював Пажитнов була популярною гра пентаміно – це плоскі фігури, які утворені із декількох квадратів, усього було 12 фігур. Завданням пентаміно було правильне розташування цих геометрих фігур у коробці.
Так виглядало пентаміно.
Пажитнов вирішив автоматизувати укладання пентаміно, але зробив фігури простішими оскільки обчислювальних потужностей на тодішніх комп’ютерах на було, щоб оберати фігури на 90 градсів, Пажитнов просто прибрав із фігури один квадрат. До того ж науковець вважав, що 12 фігур це також складно для машини і зменшив їхню кількість до семи.
Спочатку Тетріс був написаний Пажитновим на мові Паскаль для комп’ютера «Електроінка-60». Для IBM її переписав 16-річний школяр Вадим Герасімов. Гра почала ставати популярною у Москві.
Перша комп’ютерна версія гри.
І через кілька місяців про неї дізнався Роберт Стейн – імпортер програмного забезпечення із Угорщини.
Хоч Пажитнов і придумав гру, але комерційною діяльнстю йому не можна було займатися — у СРСР підприємництво було заборонене. І всі права на тетріс мала державне підрприємство ЕЛОРГ — "Електрооргтеніка", яке займалося імпортом і експортом електроприладів у СРСР. Але Роберту Стейну якось вдалося домовитися із Олексієм Пажитновим, що той "подарував" імпортету права на тетріс.
Олексій Пажитнов із сином.
Звісно, юридично це ніяк не було підкріплено. А Стейн вирішив, що він уже власник і продав права на гру британській компанії Mirrorsoft, яка належала британському медіамагнату Роберту Максвелу.
Вже після цього Стейн вирішив, що якось треба юридично все правильно оформити і знову полетів до Москви. Але…у гру вступив радянський уряд і не захотів продавати права на умовах Стейна. Поки Стейн вів переговори із росіянами, дочірня компанія Mirrorsoft — Spectrum HoloByte починає випускати свою версію тетріса і навіть продає права на розробку консольних варіантів гри компаніям Bullet-Proof Software i Arati Games для розповсюдження у Японії та США.
У 1989 році японська компанія Nintendo розробляє кишенькову портативну гру Game boy. У компанії знають про гру тетріс, тому глава американського відділення компанії переконує президента Bullet-Proof Software Генка Роджерса домовитися із Робертом Стейном про розробку Тетірса для Game boy. Але фактично Стейн не власник гри. І Роджерс сам їде до Москви домовлятися із Пажитновим. І йому вдається підписати контракт.
На початок 1989 року право власності на тетріс перетенжували кілька компаніій. ЕЛОРГ заявляє, що ніхто із них не має права на тетріс для комп’ютерів, ігрових консолей та портативних пристроїв і розподіляє ігрові автомати — за Arati, відеоприставки і портативні пристрої — за Nintendo. Але підрозділ Arati — компанія Tengen — випускає свій варіант гри і називає її TETЯIS. Nintengo подає в суд на Tengen і виграє його, а Tengen забороняють випускати консолі із тетріс. У протистоянні між Arati і Nintendo ЕЛОРГ стає на бік японської компанії. Вартість контаркту становила 5 мільйонів доларів. А от розібірки між Tengen і Nintendo у суді тривали до 1993 року, аж покиTengen остаточно не заборонили випускати констолі. А от консоль Game boy із грою тетріс непогано користувалася популярністю у світі.
Не японські, а китайські
Дев’яності роки минулого століття були роками, коли наші ринки заполонили китайські товари: вони були дешеві, правда, недовговічні. Але одній речі вдалося протиматися у списку популярності навіть до початку нульових років. І так, мова йде саме про той звичний для нас тетріс, бо ж виросли діти 90-х країн колишнього Радянського Союзу саме на китайскій консолі Brick Game. У той час як тривали суди між претендетами на "Тетріс", китайці не стали питатися дозволу використовувати винахід Пажитнова і почали випускати своїх кишенькові портативні пристрої із цією грою.
Brick Game буквально перекладається як "гра цеглинок". Але на китайців ніхто не подавав у суд за використання гри і популярність китайської консолі набула такого масштабу, що власна назва «Тетріс» стала загальною для усіх пристроїв. Принаймні для Brick Game.
Як гадячани згадують про тетріс
"Моя мама зберегла мій тетріс для моїх дітей.
Мені його подарували на день народження в 2000 році. Щастя було безмеж, бо нарешті і в мене є свій тетріс. Мама контролювала процес ігор, щоб були вивчені уроки, інакше тетріс замикався в шафці на ключ".
Ліля Дмитренко
"Далеко не у всіх дітей були ці тетріси. Не пам’ятаю який був рік, але дуже запам’яталось, що на роботі дали премію і вся вона пішла на покупку того тетріса. Бо дуже ж синові хотілося".
Наталія Мигаль
"Для розвитку гарна штука. В моєму дитинстві він коштував 16 грн., а це були тоді великі гроші".
Валентина Ященко
"Лежала в лікарні малою, подружка в когось попросила для мене пограти (їх же мало було тих тетрісів), щоб не сумно, я там шалені очки набрала тоді".
Оксана Власенко
Сьогодні грі "Тетріс" виповнюється аж 37 років. У тетріс грали всі і скірзь: на перервах, вдома, на прогулянках. Як зараз сучасні батьки не розуміють популярності поп-іт, так дітям 90-х говорили, що краще б вони щось зробили «корисне». Насправді, тетріс, це чудовий тренажер для логіки дитини: потрібно визначити, куди поставити фігуру, щоб скоротився ряд цеглинок. У Гадячі потрібно постаратися, щоб знайти тетріс. Він зараз не надто популярний. Але для дітей 90-х — це перш за все нагадування про їхнє дитинство.
