Солодке хобі по-гадяцьки: інтерв’ю з кондитером Світланою Хоменко

Життя як та мозаїка – різнопланове й барвисте. І тільки від самої людини залежить, яких кольорів у ньому буде більше: сірих та нудних чи житєстверджуючих.

У кожного своя історія такого вибору. У чомусь історії схожі, але є й суттєві відмінності. Адже скільки людей – стільки й доль.

Журналісти Гадяч.City поспілкувалися з Світланою Хоменко – майстринею-кондитером, яка радує багатьох смачними тортами, кексами, іншими витворами кондитерського мистецтва, чудовою дружиною.

– Світлано, перше запитання, яке мені спадає на думку, чи можна вас здивувати в цьому солодкому світі, якщо ви знаєте про солодощі коли не все, то майже все?

– У світі солодощів постійно з'являється щось нове: десерти, оздоблення, рецептурні новинки. Я люблю спостерігати за роботою інших майстрів, які досягли високого рівня майстерності. Наприклад, дивує те, які речі можна робити з шоколаду, як майстри перетворюють шоколад в цілі скульптури, також подобаються багатоярусні композиції. Іноді дивишся на багаторівневий торт і не розумієш як він тримається і не падає (це торти із серії Антигравітаційних).

– Цікаво було би дізнатися вашу думку, чому багато людей має навіть не потребу в солодкому, а пристрасть. Це навіть помітно по тому, що і в нашому місті більше продають здобу і солодке, а не, скажімо, якихось вегетаріанських чи навіть веганських страв... Тобто попит є. Чому солодке стало таким культовим?

– На мою думку, це пов'язано з тим, що в сучасному світі дуже багато стресів та негативу, а солодке, як відомо, завжди підіймає настрій. Будь-які солодощі — це невід'ємна частина свята. Тобто люди прагнуть більше отримувати позитивних емоцій. А смачні й красиво оздоблені десерти в цьому допомагають.

– Світлано, розкажіть, як давно Ви займаєтеся кондитеркою? Коли це почалося?

– Кондитеркою займаюся майже 8 років. Коли моїй похресниці виповнювалося 4 роки, мені дуже захотілося зробити для неї торт на подарунок.Оскільки навичок оформлення тортів майже не було, та й інформації на той час було дуже мало, але було дуже сильне бажання зробити незвичайний торт Ляльку. Купила все необхідне (ляльку, форму для випічки, продукти для торту, замовила деякий інвентар) і приступила до роботи. Кремом не дуже хотілося прикрашати, тому вирішила спробувати мастикою. Звичайно ж, з першого разу вийшло не все так гарно як хотілося, але до ранку таки змогла зробити святковий торт. Після цього торта я вирішила, що це не моє і облишила цю справу майже на рік.

Коли старшому синові виповнювалося 5 років, він попросив зробити торт у вигляді Губки Боба. Я підійшла до цього питання більш ретельно, почала шукати інформацію, як зробити такий торт, і врешті решт на святі цей торт викликав справжній шквал позитивних емоцій у дітей.

А далі все якось трапилось само собою, друзі та рідні просили мене щоб я і їм пекла торти, тому в мене було на кому відточувати свою майстерність.

– Ким працювали до цього?

– Я працювала в одному з місцевих банків провідним спеціалістом з обслуговування фізичних осіб, наразі я у відпустці по догляду за дитиною.

– А де ви вчилися? Яка у вас спеціальність?

– Закінчила Гадяцьке ВПАУ за спеціальністю "Обліковець. Реєстрація бухгалтерських даних" та "Оператор комп'ютерного набору". А також Полтавський державний педагогічний університет, фізико-математичний факультет, за спеціальністю "викладач інформатики, англійської мови та зарубіжної літератури".

– Що ви зараз випікаєте?

– На даний час роблю торти, медово-імбирні пряники, макаронс, натуральний фруктово-ягідний зефір, бізе, льодяники, капкейки, тортики в стакані.

– Скільки взагалі тортів печете в день, в тиждень?

– На один день можу взяти 2-3 торти. Переважно замовляють на вихідні, тому й виходить, що в середньому 2- 3 торти на тиждень.

– Як ваша родина ставляться до вашої кондитерської справи? Вони залучені в роботу?

– Моя родина мене у всьому підтримує, і в періоди коли багато замовлень мені дуже допомагають. Старший син доглядає за меншим братиком, чоловік допомагає мені на кухні, та закуповувати інгредієнти. Мій тато теж допомагає, якщо треба зробити доставку солодощів, то його частенько залучаємо.

– Торт людям створює те особливе відчуття свята. Коли ви кожного дня робите торти, чи не втрачається при цьому свято?

– Чи спостерігаєте якісь тренди в «тортоіндустрії»?

– Так, як і в кожній сфері діяльності, в "тортоіндустрії" теж є свої тренди. Наприклад, коли я починала займатися тортами, то було дуже модно прикрашати їх мастикою, зараз я більше працюю з шоколадним велюром. Мені дуже подобається велюрова поверхня торту. Шоколадний велюр - це тонкий шар шоколаду на поверхні торту. Також набирає обертів шоколадний декор, такий як шоколадні кулі та фігурки.

– Що у вашій справі найважче?

– Для мене найважче це правильно розподілити час, щоб його вистачало. Бо інколи здається, що якби доба мала 30 годин, то і їх би було замало.

– Чи бували якісь кумедні історії, пов’язані з тортами? Що ніби хотілося зробити одне, а виходило зовсім інше?

– Я не люблю робити копії тортів, можу зробити подібний, тому часто виходить, що картинка по якій треба зробити торт одна, а виходить інше. Я вдячна своїм замовникам, що вони це розуміють, і повністю мені довіряють, говорячи, що копія їм не потрібна, а потрібен їх власний оригінал.

– Розкажіть ще про ваші особисті рецепти. Їх вже достатньо, аби видати маленьку книжку?

– Які ваші улюблені солодощі?

– Я дуже люблю зефір в шоколаді.

– Чи хотілося б мати якусь кав'ярню власну?

– Мені дуже хочеться мати власну студію, тобто, щоб це було не у форматі кав'ярні, а місце, де можна було б працювати і проводити навчальні майстер класи. Ну і звичайно ж, щоб люди мали змогу в будь-який момент придбати свіжі і смачні солодощі.