Сергій Єгоров майже 13 років працює лікарем у травматологічному відділенні Гадяцької міської лікарні. Ще з дитинства він знав, яких фах обере, але у дорослому віці знав точно – травматологія саме те, з чим хоче пов’язати своє життя.
Сергій Єгоров народився і виріс у Гадячі, його тато теж був лікарем, тому у виборі майбутньої професії вагань не було.
У 1999 році Сергій Єгоров вступив до Української медичної стоматологічної академії у м.Полтаві, яку закінчив у 2005 році. Та вже тоді, на 3-му курсі, почав ходити на нічні чергування до Полтавського міського травмпункту, адже хотів освоїти усі тонкощі хірургічної професії.
Студенти часто працювали на добровільних засадах, та саме така робота давала впевненості студентові Сергію, що його майбутнє – травматологія.
У 2003 році хлопцю вдалося влаштуватися на роботу фельдшером у той же травмпункт. Це стало початком його «офіційного» становлення як лікаря-травматолога. Потім проходив інтертатуру на базі міської лікарні Суворовського району м. Херсона. Потім перевівся знову у Полтаву, де продовжив проходження інтернатури у першій міській клінічній лікарні, а згодом повернувся додому і продовжив працювати у Гадяцькій ЦРЛ. Оскільки інтернатура була по загальній хірургії, то доводилося займатися не лише травматологією, а й загальною хірургією. У вільний час часто ходив до травматологічного відділення, де займався амбулаторною допомогою, освоїв і хірургічні втручання – усе це допомагало удосконалюватися у професії.
«Золотий стандарт» у Гадяцькій лікарні
Коли влаштувався на роботу до Гадяцької ЦРЛ то зайняв посаду лікаря травматолога і в полікліннічному відділенні, і у відділенні лікарні. Пройшов спеціалізацію з травматології та ортопедії.
Як зазначає Сергій Олександрович, усі знання з загальної хірургії, які здобували під час навчання і інтернатури, завжди застосовуються у щоденній діяльності. Адже робота у районних лікарнях дуже специфічна. Під час чергуваннь треба надавати медичну допомогу пацієнтам і з хірургічною патологією, і з різноманітними травмами.
– До лікарні за допомогою звертаються хворі не лише з легкими ушкодженнями, а й тяжкотравмовані. Пацієнти отримують не лише амбулаторну допомогу в поліклініці, а й проходять стаціонарне лікування в умовах хірургічного відділення з травматологічними ліжками. Наша лікарня також удосконалюється і на сьогодні ми застосовуємо в лікуванні травм та захворювань опорно-рухової системи як консервативні, так і хірургічні методики. При захворюваннях хребта та суглобів у комплексній терапії застосовуємо різні види лікувальних біля суглобових, внутрішньо суглобових та паравертебральних ін’єкцій. В залежності від тяжкості травм проводимо консервативне лікування переломів кісток гіпсовими чи сучасними полімерними пов’язками, хірургічні втручання із застосуванням сучасних методів остеосинтезу (інтрамедулярний остеосинтез блокуючими стрижнями, накістковий остеосинтез LCP-системами, позавогнищевий остеосинтез апаратами зовнішньої фіксації тощо). Стараємося впроваджувати сучасні методи лікування і йти в ногу з часом. Тепер ще й запровадили артроскопію колінного суглобу, що дає змогу проводити малоінвазивні оперативні втручання при пошкодженнях та захворюваннях коліна, — говорить лікар-травматолог.
Взимку — забої, влітку — падіння із велосипеда
Також Сергій Єгоров зазначає, що немає «тяжчого» чи «легшого» пацієнта. Кожний хворий складний «по-своєму» . Адже тяжкість стану людини залежить не тільки від основного захворювання чи травми, а й і від супутньої патології. І не важливо чи дитина це, чи дорослий. Інколи проста травма може лікуватися тривалий час або мати ускладнення. Існує багато факторів, що впливають на стан людського організму та перебіг хвороб.
– Специфіка роботи у районній лікарні особлива. Велика частка пацієнтів звертається при невідкладних станах. Рішення часто приходиться приймати швидко. За допомогою звертаються пацієнти різного віку, в тому числі і дітки. При тяжких травмах маленьких пацієнтів спрямовуємо після проведення невідкладних заходів до обласного дитячого ортопедо-травматологічного відділення. Усе, що ми можемо зробити на базі нашої лікарні – ми стараємося робити, якщо є потреба залучати інших спеціалістів і фахівців – залучаємо.
А ще Сергій Олександрович зазначає, що для кожної пори року характерний свій травматизм. І якщо взимку люди просто не встигають адаптуватися до змін погодніх умовах і отримують монотравми – забої, пошкодження зв’язкового апарату, вивихи чи переломи одного сегменту, то в теплий період частіше звертаються з більш тяжкими травмами, адже починаються весняно-польові та господарські роботи, збільшуються кількість ДТП, що призводить до збільшення комбінованих пошкоджень та політравм. Тому буває, що робочий день може закінчитися не о 5 годині вечора, а близько першої ночі.
– У Всесвітній день травматолога вітаю усіх колег, причетних до травматологічної служби, з якими працюю у лікарні зараз і з якими працював раніше, вітаю тих, хто навчає такої нелегкої професії. Щиро вдячний тим колегам, які, на жаль, відійшли за межу вічності, але доклали великих зусиль у розвиток травматології на Гадяччині. Першим, хто відкрив травматологічне відділення і службу на базі нашої лікарні був Іван Миколайович Бондаренко. Наразі робимо все можливе, аби травматологічна служба в нашій лікарні розвивалася й надалі, а наші пацієнти швидше одужували й поверталися до нормального життя.
