"Відчуття хвороби тривало десь 4 доби": історія хвороби, наслідки якої приховують

Люди, які хворіли на коронавірус, зазвичай неохоче говорять про це публічно. Проте, на умовах анонімності, гадячанин Олег погодився розповісти свою історію.

З початку карантину чоловік дотримувався усіх обмежувальних заходів, щоб вберегти себе і рідних. Та попри всі застереження і обачність, на початку листопада, Олег отримав позитивний результат ПЛР-тесту і вперше в житті знеболюючі ліки не допомогли.

Про довгі черги в поліклініки, наслідки після ковіду та емоційні переживання — читайте далі.

Як все починалося

Одного дня я відчув якусь слабкість – я тоді у дворі працював, і мені було некомфортно. Температуру не міряв, думав, що просто втомився. На вечір підскочила температура до 37,2. Протрималася вона два дні. На третій день увечері температури не було. Натомість пропав нюх, а за ним і смак. Я списав це на звичайне сезонне ГРВІ.

Але смакові рецептори не поверталися в норму, жінці стало погано. Тоді ми звернулися до сімейного лікаря. Вона нас направила на рентген. У мене виявили бронхіт, у дружини – пневмонію. Під флюорографічним кабінетом черга була велика, дистанцію ніхто не дотримувався.

Після обстеження, сімейний лікар направила до нас спеціальну мобільну бригаду, по забору зразків на визначення COVID-19. Приїхав лікар з медсестрою, вони були в костюмах для біологічного та хімічного захисту.

Тоді зателефонували із санепідемстанції, запитали з ким я проживаю, сказали 2 неділі знаходитися на самоізоляції.

Результати тестів на коронавірус прийшли сімейному лікарю.

Лікувалися вдома під наглядом сімейного лікаря. Назначили антибіотики. Також приймав ліки для розрідження крові. Після цього перейшли на вітамінні курси лікування.

На самоізоляції були чотири довгих тижнів. Ні з ким не спілкувалися, з дому – ні ногою. Лише в лікарню до свого сімейного лікаря. На благо в мене є власна машина. Родичі на фіртці залишали пакети з продуктами та ліками.

Перебіг хвороби та подальше лікування

Такий стан тривав 3-4 дні. Згодом зникли смак та нюх. Пробував, навіть, понюхати бак з бензином, думав, що глюк, але на жаль... Лимон їв і не відчував його кислий присмак.

Слабкість була жахливою, апетиту не було та пересилював себе, адже потрібно було регулярно їсти. Але головне – багато пити рідини.

В мене в морозильній камері була малина та смородина, я їх розморозив, перемолов в блендері із цукром, залив кип’ятком і пив протягом дня.

Цукру не шкодував, адже це була пряма підтримка серцю.

Про самоізоляцію та наслідки COVID-19

Емоційно було найскладніше. Сидиш в чотирьох стінах, телевізор не радує, інтернет набрид. З друзями та рідними спілкувалися в телефонному режимі.

Під час самоізоляції ми підтримували одне-одного, не сварилися. Дружина часто жартує, що я приніс "гостинців" додому.

Радує, що все так обійшлося, що перехворіли легкою формою ковіду. Але, з’явилися наслідки ковіду. Дві неділі я хворів, і дві неділі знаходився на самоізоляції. Лікар сказала здати кров на антитіла через 3-4 місяці. Але я так і не здав. Почуваюся, більш-менш нормально.

Через три неділі, після того, як одужав, повернулися смак та нюх. А ще через місяць підскочив тиск. І тепер приділяю цьому увагу. Кожного дня контролюю свій артеріальний тиск, приймаю таблетки. Адже без належного лікування в майбутньому закономірно призводять до виникнення інфарктів, інсультів, ниркової, серцевої недостатності, погіршення зору і зменшення тривалості життя.

Гадяч і карантинні обмеження

Якщо вийти в центр, то так і не скажеш, що взагалі є якийсь коронавірус.

Мене дуже бісить ситуація в магазинах — коли ти заходиш в супермаркет і стоїш в черзі, а люди, які стоять ззаду тебе, не дуже думають про свою безпеку і безпеку людини, яка поруч. Я нагадую людям, що є дистанція, захисна маска — людина має її надягнути і відійти на метр далі.

Це не завжди працює. Якщо люди не турбуються про своє здоров’я, то тим більше вони не будуть турбуватися про чуже. Але так не можна легковажно ставитись.