Чому COVID-19 "ламає" людську психіку та як з цим впоратися. Поради психологині
Коронавірус залишає відбиток не лише на фізичному, а й на психічному здоров’ї людей. Після тривалого лікування деякі пацієнти потребують консультацій психотерапевта, бо самостійно налаштуватися на нормальне життя не вдається. Людмила Пуць, практичний психолог, арт-терапевт розповідає про те, як з цим впоратися.
Ми живемо в дуже складний період. З медіаресурсів черпаємо різну інформацію. Хоч людина прагне отримувати позитивні емоції, але при цьому чомусь частіше зосереджується на негативі. Фокусується на неприємних подіях, які викликають страх, паніку, відчай, тобто емоції, які не варто переживати.
Самоконтроль та раціональне мислення допоможуть у боротьбі з будь-яким захворюванням.
У 2020-му світ побачив нову версію вірусної хвороби – коронавірус. Повний весняний локдаун, коли країни закривали кордони, адаптивний карантин – це все певним чином впливає на психіку кожної людини.
Людство зіткнулося з тією хворобою, яка розгорнулася до масштабів пандемії. Епідеміологи, вірусологи завжди працюють з вірусами, вивчають їх, аналізують вплив на людський організм, проте до таких наслідків, які ми спостерігаємо при коронавірусній інфекції, ніхто не був готовий.
Люди бояться симптомів цієї хвороби та лікування, але найбільше – летальних наслідків
Людська психіка не готова сприймати таку значну загрозу для власного здоров’я. Панічні стани дуже швидко поширюються й ніби ланцюговою реакцією передаються від людини до людини. Недостатність кисневих точок, дороге лікування – подібні думки створюють загрозу психічному здоров’ю навіть тим, хто повністю здоровий.
Справжній тривожний стан розпочинається тоді, коли людина дійсно "підчепила" вірус. Сигнал тривоги миттєво передається у всі органи та системи. Він "говорить" про те, що організму слід готуватися до дуже непростого випробування. Тому тривожність, яка виникає у пацієнтів, хворих на коронавірус, дуже складна. У ній закладений підтекст того, що людина боїться померти.
Мислення – дуже руйнівне. Психіатри, працюючи з хворими на коронавірус, намагаються заблокувати ланцюг негативу, який впливає на мислення, й тим самим зменшують тривожність та паніку пацієнта.
Здавалося б, людина одужала від вірусу й не потребує медикаментозного лікування, але дуже часто у таких пацієнтів порушується увага. Вони стають розсіяними, не можуть сконцентруватися на певній роботі. Навіть ті, хто перебувають у лікарні, замість того, щоб думати, що медики зроблять все можливе для того, щоб допомогти, формують думки по-іншому…
У жодному разі не можна займатися самолікуванням
Режим цієї хвороби вимагає носити маску, дотримуватися соціальної дистанції й не панікувати.
Панікуючи, людина втрачає можливість раціонально мислити, аналізувати, вона не може зібрати свої сили та ресурси для боротьби з хворобою.
Якщо відчуваєте, що психічний стан після перенесеного захворювання перебуває на межі – звертайтеся до психіатра, психотерапевта. Не запитуйте порад у фармацевтів, мовляв, які чудо-заспокійливі ліки придбати, щоб позбутися паніки й депресії. Лише фахівець підбере лікування для кожного пацієнта. Якщо є можливість немедикаментозного лікування, а психотерапевтичної корекції, то лікар її застосує. В кожного антидепресанта є своя точка прикладання… Можна приймати препарат впродовж тривалого часу, але ефекту не буде. До того ж він може замаскувати реальну картину психіатричного стану пацієнта.
Як впоратись зі стресом
Спиніться. Передихніть. Зробіть кілька повільних вдихів через ніс, а потім повільно видихніть. Повільне дихання – це один з найкращих способів мінімізувати стрес, оскільки воно подає сигнали мозку розслабити тіло. Зосередьтеся, на тому, як ви почуваєтесь і про що думаєте, але нічого не аналізуйте. Не реагуйте на ці думки чи почуття, а натомість зауважте їх, а потім відпустіть.
Спілкування з іншими. Розмови з людьми, яким ви довіряєте, можуть допомогти. Регулярно спілкуйтеся зі своїми близькими. Розповідайте їм про свої почуття та діліться всіма турботами.
Піклуйтеся про свої основні потреби та ведіть здоровий спосіб життя
- прокидайтесь та засинайте в один і той самий час;
- стежте за особистою гігієною;
- харчуйтеся регулярно та збалансовано;
- регулярно виконуйте фізичні вправи. Навіть 3-4 хвилини легких навантажень, наприклад, ходьби або розтяжки, будуть корисними;
- виділяйте час для роботи й час для відпочинку;
- займайтесь улюбленою справою;
- робіть регулярні перерви, коли проводите час за екраном.
- добре ставтесь до себе й до інших. Намагайтеся менше переглядати, читати або прослуховувати новини, які вас тривожать і засмучують. Допомога іншим може бути корисною також і для вас;
- підтримувати соціальні зв'язки є важливою складовою психічного здоров'я. Розмова з іншими людьми може допомогти знизити рівень стресу;
- поступово беріть участь у щоденній діяльності.
