На одній із недавніх сесій Гадяцької міської ради депутати прийняли програму «Підземне місто», за якою у Гадячі мають дослідити територію під міським парком. 22 квітня у Гадячі почала працювати київська «Лабораторія неруйнівних методів дослідження». Два дні фахівці лабораторії будуть працювати у Гадячі, аби визначити, що ховається під бруківкою міського парку.
Гадяцькі підземелля шукають археологи Андрій Кадун (він же дирктор «Лабораторії неруйнівних методів дослідження»), Олексій Іващенко та геолог Леонід Криницький. За допомогою георадара та магнітометра досліджують гадяцький парк. Головне завдання – знайти фундамент попередньої Свято-Успенської церкви.
— Фундамент церкви буде прив’язкою до того, що за древніми проєктами церква була з’єднана із іншою церквою або із резиденцією гетьмана, або із сторожовою вежею.
Підземні ходи перетиналися і з’єднувалися. Якщо ми знайдемо фундамент, ми ще зробимо по периметру зйомку і побачимо, чи до неї підходили якість підземні комунікації. Так ми будемо знати, куди вони йшли і спростимо роботу археологам, адже вони будуть копати точково, знаючи, що під землею є об’єкт. Так економиться час, адже не потрібно рити шурф і шукати навпомацки, – розповідає Андрій Кадун.
Фахівці лабораторії неруйнівних методів дослідження працюють із георадаром і магнітометром. Георадар працює як локатор, «бачить» під землею усі комунікації, труби і пустоти. А магнітометр вимірює амплітуду магнітної аномалії землі. Отримані дані вносяться на спеціальну карту. Андрій Кадун зазначає, що георадар «бачить» на 12 метрів углиб, а гадяцькі підземелля пролягають на глибині 4-5 метрів.
— Зараз ми хочемо пройти по доріжкам у відстань у два метри, після цього усі аномалії ми накладемо на карту, ми якому місці ми перетинали підземний хід, на якій глибині він знаходиться і навіть його розмір із погрішністю у 10 сантиметрів, говорить фахівець.
Андрій Кадун обіцяє, що результати можна отримати вже сьогодні увечері, але звіт у відділу культури буде лише за тиждень.
Директор підприємства археолог Андрій Кадун розповідає, що їхня лабораторія працювала у на таких об’єктах, як Більське городище, ніжинські підземелля, підводної частини заповідника Ольвія, давньоруськоге городище у селі Виповзів, що на Чернігівщині, поселення трипільської культури під Кам’янцем-Подільським.
