Великдень 2021: коли гадячани будуть святкувати та як підготуватися
Це лише здається, що на початку квітня рано замислюватися над підготовкою до Великодня. Проте про важливі церковні свята потрібно знати заздалегідь, щоби встигнути підготуватися та спланувати відпочинок.
Гадяч.City розповідає про дату Великодня 2021, як підготуватися та коли будуть вихідні.
BGImage
Як вираховується дата Великодня
Світле Христове Воскресіння – це перехідне свято, яке не має фіксованої дати й щороку припадає на різні дні. Це пов’язано з тим, що згідно із церковним уставом, дата його святкування визначається на підставі сонячного і місячного календарів, а також із урахуванням декількох критеріїв.
Так, Великдень обов’язково припадає на недільний день. Ще одним чинником у визначенні дати Великодня є те, що він завжди відзначається після юдейської Пасхи.
По-третє, Світле Воскресіння Христове традиційно святкується навесні в першу неділю після повного місяця, який настає після весняного рівнодення.
Найпростіший спосіб визначити дату свята – скористатися Пасхалією. Це – спеціальний календар, у якому дата Великодня вказана на багато років уперед.
У 2021 році православні християни святкуватимуть Воскресіння Христове 2 травня.
Великдень 2021: коли відмічаємо та скільки відпочиваємо
- католицький Великдень – 4 квітня 2021 року;
- православний Великдень – 2 травня 2021 року.
- 1 травня (субота) – День праці. Оскільки свято випадає на суботу, вихідний переноситься на понеділок 3 травня.
- 2 травня (неділя) – Великдень. Вихідний переноситься на 4 травня. Таким чином, українці знову отримають 4 вихідних дні поспіль – з 1 по 4 травня.
- 8-10 травня 2021 року. Так 9 травня 2021 року – День Перемоги випадає на неділю, тож понеділок 10 травня 2021 року вихідним.
Як підготуватися до Великодня гадячанам
– Найкраща підготовка – це сповідь. Також треба читати Святе Письмо, щоб цими маленькими кроками дійти до світлого свята Воскресіння, – розповідає Благочинний Гадяцького округу, настоятель Свято-Успенського собору, протоієрей Ігор Цебенко.
Великий піст є особливим періодом для глибокої молитви та покаяння, коли кожен із нас повинен випросити у Господа прощення своїх гріхів (через сповідь) і достойно причаститися святих Таїн Христових.
Великий піст є найважливішим і найдавнішим з усіх багатоденних постів. Він нагадує нам про сорокаденний піст Спасителя у пустелі, він же вводить нас у Страсну седмицю, а потім до радощів свята над святами – Світлого Христового Воскресіння.
Також до Великодня – прибирають у будинку, печуть паски, фарбують і прикрашають яйця. До підготовки православні християни ставляться з невимовним трепетом.
Пасха – символ Воскресіння та Небесного Царства. Це хліб вічного життя, символ Божого, який був розп'ятий за наші гріхи на хресті.
2021 року, як і минулого, гадячанам доведеться святкувати Великдень з обмеженнями. Залишається лише питання, які саме заходи чекають охочих відвідати церкву.
Під час богослужіння дотримуємося протиепідемічних заходів. Дезінфікуємо приміщення, інвентар "до" та "після" служби. При вході знаходиться антисептик. Виконуємо все згідно з рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України.
Причащатися можна кожну середу, п’ятницю, суботу та неділю. Переважно богослужіння розпочинаються, в усіх церквах міста, о 8:30. Гадячани дисципліновані, дотримуються встановлених санітарних обмежень, – підсумовує протоієрей Ігор Цебенко.
Великий піст 2021: дата початку і закінчення
Великий піст до Великодня триває 40 днів.
- для православних християн – з 15 березня 2021 року до 1 травня 2021 року;
- у католиків – з 17 лютого по 3 квітня 2021 року.
Початку Великого посту передує Масляна. У 2021 році Сирний тиждень тривав з 8 по 14 березня.
Страсний тиждень 2021: що можна і не можна робити перед Великоднем
Страсний тиждень у 2021 році – це шостий тиждень Великого посту і останній перед Воскресінням Христовим. Це важкий період випробувань для православних християн. Страсний тиждень готує віруючих до Великодня. Кожен день тижня має свої прикмети і традиції.
Понеділок, 26 квітня, буде першим днем Страсної седмиці, а завершиться вона суботнім вечором, 1 травня. Це найсуворіший час у дотриманні посту.
Свою назву вона отримала від слова "пристрасті", що означає "страждання" або "випробування". Всі дні на цьому тижні у православних йдуть з приставкою "Великий", а п’ятниця з додаванням "Страсна". У церквах проводять величні і урочисті богослужіння.
Початок тижня – Великий понеділок. У цей день прийнято займатися домашніми клопотами. Чоловіки заготовляють дрова з запасом і корм для домашньої худоби, щоб не займатися цим під час свят. У понеділок лагодять зламані речі, викидають непотрібні предмети. Господині обов’язково миють вікна. У цей час можна працювати на землі, все посаджене дасть багатий урожай.
Меню понеділка повинно складатися з хліба, фруктів, овочів, меду і горіхів. Богослужіння оповідають про сюжети зі Старого завіту, про патріарха Йосипа та Ісуса з безплідною смоківницею. Патріарх здійснює особливий ритуал з виготовлення освяченого масла (світу), яке використовують для помазання.
Другий день – Великий вівторок. Можна продовжувати прибирання в будинку, а також зайнятися пранням, прасуванням та шиттям. У вівторок починають закупівлі всього необхідного для свята. Господині дістають і приводять до ладу скатертину на святковий стіл. Раціон складається з сирої їжі без додавання олії, проте дозволено мед із хлібом.
У храмах згадують, як Христос спілкувався з народом в Єрусалимському храмі, а також про притчах апостолам.
Третій день – Велика середа. Цей день підходить для прибирання, а ось займатися шиттям не можна. Господині ходять за яйцями. Вважається, що яйця, куплені в середу, довго не будуть псуватися. Меню складається тільки з їжі рослинного походження без термічної обробки.
На богослужіннях згадують, як Іуда вирішив зрадити Ісуса, а також грішницю, що омивала ноги Христу. Останній раз на цьому тижні проходить молитва з поклонами, далі поклони не здійснюють до Трійці. У середу побожні люди сповідаються.
Четвертий день – Великий четвер. У народі його ще називають Чистим. Усе тому, що це час присвячений очищенню як тіла, так і душі. Люди прагнуть встати раніше і помитися, щоб стати здоровішими і красивішими. Господині починають возитися з тістом і пекти паски, а також фарбують і розписують яйця.
Раціон складається з гарячою пісної їжі. У храмах проводиться довга служба, де згадують страждання Сина Божого. Віруючі стоять на службі з запаленими свічками в руках. У четвер прийнято причащатися.
П’ятий день – Страсна п’ятниця. Це час, наповнений смутком і сумом. Православні християни шанують Христа, який приніс себе в жертву, щоб спокутувати гріхи всього роду людського. У п’ятницю віруючі намагаються приділити час відпочинку і тихій молитві. Прибиранням у цей день вже не займаються, єдине, що можна – закінчувати приготування до Великодня.
У п’ятницю теж печуть паски і фарбують яйця. Вважається, що випічка в цей день виходить особливо смачною і довго залишається свіжою. Дорослі в п’ятницю нічого не їдять до вечірнього богослужіння. Оскільки Христос був розп’ятий, п’ятниця – день жалоби. У церкві згадують про страждання Ісуса на хресті. Священнослужителі виносять ікону із зображенням Спасителя, який лежить у труні, а православні вклоняються.
Шостий день – Велика субота. Це останній день посту, називають його Тихим. Не можна шуміти, лаятися, голосно говорити і веселитися. Щоб не було проблем із грошима, краще не займати і не давати в борг іншим. В суботу не варто працювати, краще провести час у молитві. Після обіду віруючі йдуть до храму для освячення яєць і пасок. Раціон складається з пісних гарячих страв без додавання олії. На службі священики в світлому святковому вбранні згадують поховання Божого Сина. Головна служба проходить суботнім вечором.
Святкування Великодня
Пасхальна Служба Божа триває всю ніч. Її урочистий момент настає опівночі, коли священник сповіщає "Христос воскрес!", а всі присутні відповідають "Воістину воскрес!". Після служби починається процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, яєць, м’яса, ковбас, масла, риби та інших страв. Господині приносять на освячення красиві кошики з продуктами, прикрашені вишитими рушниками і свічками. Після цього люди розходяться по домівках, і починають "розговлятися".
За Великоднім святковим столом збирається вся родина. В першу чергу, за традицією, їдять писанки. Потім всі куштують по шматочку паски і ласують іншими стравами.
Твоя підтримка важлива! Усі зібрані кошти підуть на розвиток сайту Гадяч.City.
