Біля приміщення бобрицького старостинського округу зібралася купка чоловіків. Поряд стоїть поліцейська автівка. На порозі вишикувалась адміністрація старостинського округу, заступник Великобудищанського сільського голови Ігор Близнюк та начальник відділу земельних відносин та екологічних питань Великобудищанської сільської ради Людмила Кошман. Люди обурюються: місцеве сільськогосподарське підприємство почало розорювати луки.
Були луки. Стала рілля?
Новину про те, що на луках поряд із Пслом щось не так принесли плішивецькі дітлахи. В останні дні березня учні місцевої школи пішли до річки і помітили дивну смугу землі, що простягалася по пожухлій траві і дорозі, якою місцеві під’їздили до води влітку під час відпочинку. Діти розповіли про побачене батькам, а далі новина поширилась селом. Люди викликали поліцію.
Та на Плішивці справа не завершилася. Бобрівчани теж помітили відорані смуги землі — майже упритул до рекреаційної зони — саме там колись стояв жіночий монастир. Місцеві говорять, що давно ходили чутки, що СФГ «Лідія», яке орендує місцеві землі, збиралося розорювати луки, але заважало призначення земель – це були землі запасу.
— Призначення землі змінили в обхід нашої громади, дивно, що чим питанням зайнялася Полтава. По гарячих слідах ми написали до екоінспекції, гадяцької і миргородської прокуратури, — говорить Ігор Близнюк. — Призначення змінило Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області. Ми запитували у керівництва СФГ "Лідія", чи є документи, які підтверджують зміну цільового призначення, але нам сказали, якщо хочете їх побачити, їдьте до Лохвиці, де знаходиться головний офіс господарства.
Хоча комунікація між Великобудищанською сільською радою та керівництвом СФГ "Лідія" все ж була. На виконкомі 26 березня виступав керівник СФГ "Лідія" Олексій Омельченко.
— Так, нас попередили, що будуть розорювати луки. Він хотів (Олексій Омельченко — прим.автора), щоб усе було по-людськи. Але як по-людськи, якщо вони навіть не відступили тих меж (50 метрів від річки), — говорить Ігор Близнюк.
У основному нормативно-правовому акті у сфері земельного законодавства в Україні — Земельному кодексі – зазначено, що усі землі поділяються на кілька категорій – сільськогосподарського, житлової та громадської забудови, оздоровчого та історико-культурного призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Після адмінреформи землі запасу мали б перейти у громади і вже вони мали б право розпоряджатися землями. Але 88 гектарів лук якимось дивним чином, на думку селян, в обхід Великобудищанської сільської ради змінили своє призначення – із земель запасу вони стали сільськогосподарськими. Договір оренди сіножатей і пасовищ у СФГ "Лідія" на території Великобудищанської сільської ради закінчується у 2022 році.
Парк розбрату
Між Бобриком і Плішивцем якихось 5 кілометрів. Від сільської ради у Бобрику веде рівненький без жодної тріщинки асфальт, який переходить у бетонні плити.
— Це нам дорогу побудували нафтовики, — говорить Людмила Кошман.
Уже не вперше Плішивець і Бобрик втрапляють у неприємну ситуацію – влітку 2018 року Полтавська обласна рада на прохання Держгеонадра надала спецдозволи на розробку надр на території низки районів Полтавщини. Територія між Бобриком і Плішивцем дісталася маловідомій компанії СЕНС-Д, яка на момент 2018 року працювала лише рік. Як того разу, так і і цього разу була і є ще одна сторона конфлікту – регіональний ландшафтний парк «Гадяцький». Справа в тому, що як і у 2018 році, так і у 2021-му дозвіл на розробку надр і розорювання земель надали на території ландшафтного парку «Гадяцький».
Стерегли вночі луки
Щоб дістатися до луків у Плішивці, потрібно проїхати своєрідні американські гірки. Проте винагородою вам буде неймовірний пейзаж за вікном і вид, який відкривається на Свято-Покровська церкву. Спуск до луків і тут же бачимо – дійсно через усе полотно торішньої трави протягається смуга переораної землі.
Вдалині стоїть автівка і трактор із причепом. На причеп вже вивантажені зрубані грушки. Чоловіки представлятися відмовляються. Один із них починає набирати номер телефону на смартфоні. Приїздить адміністрація ландшафтного парку «Гадяцький».
— Ми ще сумнівалися, чи це наша територія, приїхали, щойно дізналися, — говорить Микола Дулич. – Тут категорично не можна провадити сільськогосподарську діяльність. Поряд річка, від неї має бути 50 метрів. Місяцями земля відорана за метр від річки! А це природоохоронна зона!
Поступово луки починають наповнюватися людьми і автівками – приїздять місцеві жителі.
— У нас на кутку череда майже 40 корів. Ми сюди їх гонимо, заготовляємо сіно. Так, чули, що може розорюватимуть луки, але якось не надавали значення, думали, що є совість. А коли дізналися, що тут коїться, навіть ночували — стерегли луки, – пояснює плішивчанка Любов Деркач.
Юрій Деркач, колишній директор Плішивецької школи розповідає, що завжди на луках випасали корів, а учні місцевої школи писали роботи по біорізноманіттю лук. Він один із небагатьох плішивчан, які забили на сполох. Юрій Деркач узявся телефонувати на Миргородську райдержадміністрацію. Як говорить чоловік, його «відфутболили» на Полтавську обласну державну адміністрацію – у департамент агропромислового розвитку. Там пообіцяли розібратися.
— Якщо тут все порозорюють, що буде із екологією уся ж хімія, яка вноситься у ґрунт буде стікати до річки, – говорить Юрій Деркач.
По цьому факту у поліції зараз проходить перевірка. Гадяч.Сity зв’язалися із Головним управлінням Держгеокадастру Полтавській області, але коментарів нам не надали, а порадили писати звернення, щоб управлінні могли перевірити, чи дійсно управління причетне до перепризначення земель. Поки що нічого не говорять і у СФГ "Лідія".
Тому очевидно історія буде продовжуватися.
