Колодій, Масниця, Масляна, Запусти, Пущення, Сиропуст, Сиропусний тиждень, Сирна неділя, Бабське свято, Загальниця, Ніжкові заговини — свято на честь весняного пробудження природи. Початок нового циклу залицянь і любощів, пошуку пари, з метою продовження роду. Світлана Боцула, заступниця директора Гадяцького фахового коледжу культури і мистецтв імені І.П. Котляревського, розповіла Гадяч.City про Масницю.
Традиції святкування Масниці
Масляна – це свято, що символізує проводи зими та зустріч весни (хоч свято й немає усталеної дати, однак завжди припадає на межу зими та весни: лютий–березень). Тому і вшановували Бога сонця Ярила. На його честь випікали млинці, варили вареники. І роздавали людям, аби пом’янули покійних, а також частували сусідів, кумів, рідних і блиьких.
Люди вірили, що запорукою життя є добробут будь-якого селянина, і вони всіляко намагалися задобрювати весняного Бога сонця Ярила, і вірили в народні прикмети.
Масниця традиційно поділяється на два періоди: Вузька Масляна (понеділок–середа) та Широка (четвер–неділя). У перший період було дозволено їсти м’ясні страви, а от другий був цілком присвячений молочним продуктам. Також відбувалися гучні гуляння: катання на санчатах та упряжках, кулачні бої тощо.
У понеділок молодиці (заміжні жінки) збирались у шинку, сповивали колодку й святкували її «народження». У вівторок колодку «хрестили», в середу – справляли «похрестини», у четвер – колодка «помирала», а в п’ятницю її «хоронили» та «оплакували». У суботу проводили обряд "ніжкові заговини". В цей день чоловіки, які нещодавно одружилися носили своїм тещам холодець зі свинячих ніжок.
В суботу, колодку в’язали неодруженим парубкам або їхнім матерям, для того щоб оженили свого сина, бо вони, ніби-то завинили і не оженили свого парубка. Перев’язували переважно хусткою або тканиною. Перед цим попереджували, що прийдуть в’язати колодку. Якщо приходила дівчина, то прив’язувала парубкові розшиту хустинку на ліву руку. Якщо одружені жінки, то прив’язували до ноги. Родина парубка взамін обдаровувала їх грошима, солодощами. Частіше частували горілкою.
Зі свого дитинства пам’ятаю, нас троє дівчаток було в родині, приходив хрещений батько і приносив відрізок тканини (колодка) моїм батькам і казав: "Колодку вам, щоб успішно дівчат заміж віддали."
Неділя – Прощення. За народною (та й релігійною) традицією у цей день потрібно було вибачитись перед близькими та рідними та попросити пробачення, щоб увійти в Піст духовно чистим. З понеділка (цього року 15 березня) веселощі припинялись – починався Великодній піст.
В цьому закладена велика мудрість. Людина повинна була покаятися в своїх гріхах, незалежно від того чи ти образив когось, чи ображений на когось. Не буває, що винна лише одна сторона, в суперечці завжди винні обоє.
Просили пробачення тричі: "– Простіть мене. – Бог простить і я прощаю. – Простіть мене. – Бог простить і я прощаю. – Простіть мене. – Бог простить і я прощаю."
Ближче до вечора всі гуляння завершуються символічним спалюванням опудала. За язичницьким віруванням це була Мара, Богиня зла. Вважалося, що зима пройде, все зло відійде разом зі снігом, який розтане і піде за водою. Також в цей день гойдалися на гойдалці. Вважалося, що чим дужче розгойдаєшся тим щасливішим будеш. І чим більше навариш вареників чи спечеш млинців, тим більше житимеш в достатку.
На сьогодні такі дії відбуваються лише в сільській місцевості, у Гадячі такого вже немає.
Як святкують Масницю гадячани
– Масницю ми відзначали шумно і весело, з великими гуляннями. Ходили в гості один до одного. Кожен день Масляного тижня має свої традиції святкування. Молодь проводить ворожіння на женихів і наречених, діти катаються на санях, а в кінці тижня спалювали опудало в жіночому одязі, – розповідає гадячанка Тетяна Мигаль.
В кінці тижня проводили ще один веселий ритуал – неодруженим хлопцям прив'язували до поясу або руки колодку з подарунком: чи то сорочку, чи то шкарпетки, хто що подарує. Таким чином, юнакам нагадували про одруження. Зняти колодку можна було за викуп господарів. А після закінчення посту колодку обмінювали на писанки у дівчини, що подобається хлопцю. І через кілька місяців або пів року хлопці одружувалися, щоб на наступний рік не принесли більшу колодку.
Головна страва Масниці – вареники. Начиняли їх з сиром, грибами, картоплею. Готували в домашніх умовах сметану, масло, ряжанку. Готували й млинці, але раніше вареники були. Ми роздавали їх рідним, знайомим і жебракам. Приносили із собою солодощі.
Прикмети та повір’я на Масницю
У народі вважається, що святкувати Масляну потрібно багато і весело.
- Чим більше на Масницю спечуть млинців, тим багатшим буде дім. Якщо ж господиня спече мало млинців, то не буде врожаю.
- Якщо млинці виходять дуже тонкими, товстими або безформними – до проблем і невдач.
- Якщо млинець пристав до сковорідки, то в найближчий рік дівчині заміжжя не бачити.
- Перший спечений дівчиною млинець рівний і золотий – до щасливого й швидкого заміжжя.
- Якщо на Масляну прийшли несподівані гості, то вони принесуть у дім щастя та удачу.
- Мороз на Масляну – до теплого літа і гарного врожаю.
- Якщо перед Масляною вдарили морози – літо буде холодним і дощовим.
