Кому свято, кому - служба. У той час, коли гадячани зі своїми родинами збираються за новорічним столом, є ті, хто не святкує, а …рятує.
Тетяні Черевко 49, вона лікар-анестезіолог КНП "Гадяцька ЦРЛ". З дитинства мріяла бути лікарем. У студентські роки підробляла анестезіологом у Полтаві в обласній лікарні. Після закінчення навчання її направили до Гадяча, де вона втілила свою мрію – стала лікарем.
Це вже четверта новорічна ніч, яку я проводжу на роботі зі своїми пацієнтами. Новий рік – ніщо інше, як звичайний день. В реанімації чергування нічим не відрізняються. Та ж робота, ті ж хворі.
На роботі свята ділимо по-братські, хтось працює у Новий рік, хтось – на Різдво. Мені пощастило, у мене гарний, дружній колектив. Ще з дитинства пріоритетом зимового свята для мене було Різдво. Ми святкували його у родинному колі. Ставши дорослою, мої пріоритети не змінилися. Тому мені краще працювати на новий рік.
Але який Новий рік без ялинки! Ми її ставимо у холі, наряджаємо, створюємо святкову атмосферу як для себе, так і для пацієнтів. Адже є не лише лежачі хворі, а й ті, хто має серцево-судинні захворювання, діабет. Із карантином кількість таких хворих зросла.
У цьому році у нас ще більше навантаження – додалася ковідна палата у якій знаходяться багато хворих на дихальних апаратах. І таким хворим потрібно приділяти більше часу. Тому на святкування або на ще щось просто не вистачає часу.
Новий рік ми зустрічаємо без шампанського, але з солодощами та фруктами. Із хворими ділимося фруктами, даруємо їм святковий настрій. У новорічну ніч ми не розслабляємося, адже можуть бути операції або ж хтось народжує і потрібна буде наша допомога.
У мене на Новий рік двічі поспіль народжувалися дівчата. Можливо, секрет в тому, що я їх дуже люблю. Ми з колегами вже й сміялися, і одна якось сказала: "Якщо жінка не знає хто у неї народиться і вона хоче дівчинку то обов’язково гукайте Тетяну Генріховну або ж повинна попасти до неї на зміну."
