Ми завітали до гадяцької центральної бібліотеки ім. Лесі Українки та дізналися, які твори останнім часом користуються найбільшою популярністю серед їхніх читачів. Дізнайтеся, чи є у цьому переліку знайомі вам книги, про які ви чули, читали або збиралися прочитати?
Стiвен Кiнг: Кладовище домашніх тварин
Стівен Кінг — відомий американський письменник, автор понад 200 оповідань і романів, понад 50 з них — всесвітні бестселери. Його справедливо називають Королем жахів та Продавцем страхів — тому що мало хто вміє лякати так, як він.
Родина Кридів переїжджає до маленького містечка у просторий світлий будинок, розташований поряд із густим величним лісом. Десь у його серці заховане старовинне індіанське кладовище, про яке ходять лячні легенди…Невдовзі стається біда: улюбленець родини, кіт Черч, гине під колесами вантажівки. Розгублений батько вирішує поховати тварину на індіанському кладовищі — кажуть, поховані там мають силу повертатися… І вранці загиблий кіт приходить додому майже живим. Але… Мертвим краще залишатися у могилах!
Іван Чайка «Віха»: документальний історичний роман
Іван Чайка — історик, краєзнавець-дослідник, літератор-прозаїк. Народився та виріс у селі Лютенька. У 2012 році — науковий співробітник Гадяцького районного історико-краєзнавчого музею.
Іван Чайка у своєму творі "Віха" описав події сторічної давнини на території Гадяччини під час революцій та боротьби за Незалежність Української Народної Республіки.
Сторінки роману «Віха» покликані зберегти у нашій пам’яті драматичні події, що відбувалися на Україні в перші роки ХХ століття. Відтворити правду тогочасного життя українського села і особливості боротьби за волю в період Української революції 1917-1921 років допомогли документальні матеріали, а також спогади жителів нашого краю, які дійшли до нас крізь десятиліття заборон і репресій. Хочеться вірити, що слова правди, які донесли до нас покоління земляків про вогняні сторінки Української революції 1917-1921 рр. і її героїв, допоможуть прозріти нинішнім і прийдешнім поколінням українців, як віха-цикута допомагає сліпих робити зрячими.
Люко Дашвар: Село не люди
Люко Дашвар — українська письменниця. На додачу до своєї письменницької діяльності, до 2006 року займалася журналістикою, а після 2006 року — також почала займатися написанням сценаріїв для телебачення. Письменниця стала відома читацькому загалу завдяки своїм романам “Село не люди” та “Молоко з кров’ю”. Обидва романи – не просто чергові примірники із книжкової полиці, а переможці престижних конкурсів – “Коронації слова” та “Книжки року Бі-Бі-Сі”.
У селі все про всіх знають. Нічого не приховаєш. Тим більше – палку пристрасть дівчини-школярки Катерини до одруженого чоловіка Романа, батька її однокласника Олександра. Але невдовзі хлопець гине. У його трагічній смерті звинувачують Катю. Дівчина страждає. Та біда одна не ходить... Куди подітися засудженій громадою, наляканій та самотній Каті? Чи знайде вона своє щастя? Чи вистоїть під жорстокими ударами долі?
Світлана Талан: Спокута
Світлана Талан — українська письменниця. Пише романи в жанрі «реальних історій», які їй підказує життя. Усі її твори на гостросоціальну тематику. Незмінним лишається єдине: головна героїня її книжок — жінка-українка, вольова, зворушлива, ніжна, чуттєва, яка іноді помиляється, але її завжди веде за собою любов: до чоловіка, до дітей, до батьківщини.
Що робити, коли життєва стежина веде нас до труднощів та незгод? Як їх долати? Як витримати баланс і пережити негаразди?
Ця книга — про найдорожчих, про найрідніших, про найближчих — сім’ю. Вчинки наших батьків і дідів мають безпосередній вплив на наше сьогоднішнє життя. Часто діти несуть хрест замість своїх батьків і, опиняючись у скрутних ситуаціях, змушені спокутувати гріхи рідних. Книга про сімейні зв’язки, складні взаємини, переплетіння доль, надію на краще майбутнє і силу любові.
Дарина Гнатко: Мазуревичі. Історія одного роду
Дарина Гнатко — сучасна українська письменниця, дипломант літературного конкурсу «Коронація слова». Народилася та зросла у Полтавській області. З дитинства любила читати, й саме ця любов привела до написання книг.
Рід Мазуревичів споконвіку був знаний своєю жорстокістю. Усупереч волі батьків юна Марфа вийшла заміж за Уласа Мазуревича, та щастя з ним не пізнала. Усі надії покладала на сина Тихона, але й він удався у своїх жорстоких предків: жадібний та безсердечний, він крокує кривавою стежиною. Він перетворив на пекло життя не тільки численних коханок, а й своєї дружини, багатої спадкоємиці Софії Льохвицької. Їхня спільна донька Ярина ненавидить батька-тирана. Вона покохала Степана, батько якого загинув від рук Тихона. Тепер понад усе Ярина хоче розірвати коло страждань та спокутувати гріхи роду Мазуревичів. Але ціна може виявитися зависокою для неї.
