Валерій Кулик – лікар-хірург Гадяцької центральної районної лікарні. У медзакладі працює вже 13 років. Цього року йому, як і більшості колег, довелося перелаштовуватися на нові умови роботи і проводити хірургічні втручання пацієнтам з коронавірусом.
Хірургія – як збирати конструктор
– Я чітко знав, що бачу себе лише в хірургічній спеціальності. У Прилуцькому медучилищі, де я навчався, мені подобалося ходити до хірургічного відділення, допомагати лікувати пацієнтів. І тоді у мене з'явилися мрії, що в майбутньому я стану лікарем-хірургом.
Після медучилища я вступив у Полтавську медичну стоматологічну академію, інтернатуру пройшов із хірургії. І коли прийшов час обирати місце роботи, у рідних Прилуках на той момент не було вакансії. Тож вирішив працювати у Гадячі, тут запропонували роботу.
Думаєш, як допомогти тим, хто залишився «за рамкою»
– Пандемія СOVID-19 взагалі змінила життєвий устрій не лише лікарів, а й представників інших професій. Зараз людям нашого фаху найбільше приділяють увагу, тому що ми дійсно стали на передній край боротьби. Як свідома людина, а не лише як лікар я стараюся менше контактувати з тими людьми, які вперто ігнорують правила безпеки. Карантинні заходи потрібні для того, щоб зменшити навантаження на медзаклади та лікарів. Коли всі одночасно захворіють, дуже важко буде, не вистачатиме медобладнання, лікарів, медсестер, і через це смертність буде набагато вищою.
У хірургічному відділенні нині працює 45 працівників. Не скажу, що якось змінився розклад роботи. Як працювали, так і працюємо. Єдине що змінилося, так це те, що пацієнтам перед плановими операціями безкоштовно проводимо ПЛР-тестування на коронавірус.
Ми надаємо допомогу пацієнтам, які хворі на коронавірус, – проводимо їм пункцію плевральної рідини. Тобто видаляємо рідину між легенями та плевральною порожниною (стінкою грудної клітини). Це малоінвазивна процедура. За весь час ми проводили такі операції близько 5-7 пацієнтам. Але із дотриманням усіх норм захисту. Ми заходимо у інфекційне відділення в «брудну зону» одягаємо на себе всю ту «капустинку» – маску, 2 халати, 2 пари рукавичок, бахіли, окуляри. Під час операції все пітніє. Окуляри – за кілька хвилин. Дуже незручно у двох парах рукавичок, але такі правила.
І коли вже зробив операцію, приходить інша проблема: важче не одягнути, а зняти увесь цей набір. Адже пацієнт на тебе може кашлянути, чихнути або під час операції на халат чи рукавички потрапити кров, і для того, щоб не заразитися, потрібно правильно усе це з себе зняти.
Коли виходиш з «брудної зони», то спочатку думаєш про відпочинок, а потім повертаєшся у думках до пацієнтів – про стан тих, хто залишився «за рамкою», про те, як їм допомогти.
І прикро, що люди, які потрапили до лікарні, лише тоді зрозуміли, наскільки це серйозна хвороба. Більшість із них заразилися контактно-побутовим шляхом – на ринку, у транспорті, магазині.
У важкому стані до нас потрапляють ті, хто лікується вдома без нагляду лікаря
– Від коронавірусу смертність не дуже висока, але поведінка COVID-19 (так звана вірулентність) дуже агресивна. Він призводить до раннього ураження легень. Захворіти можуть і молоді люди, і люди поважного віку. У важкому стані до лікарні потрапляють ті, хто лікується вдома без нагляду лікаря.
У людей поважного віку ковід протікає значно складніше і важче – там, як правило, є супутні патології. У деяких пацієнтів хвороба проходить плавно, прогнозовано. А у інших, хто має супутню патологію, стан може погіршитися буквально на очах у лікаря.
Важкий стан пацієнтів говорить не про те, що їх повільно привозить «швидка». А про те, де і як проживав пацієнт, як його лікували, і чи є супутні захворювання. Чи надавали йому там взагалі медичну допомогу? Часто у жителів селищ немає навіть елементарного фельдшерсько-акушерського пункту. Та й фельдшер не може забезпечити необхідну медичну допомогу у повному обсязі. Симптоми при ковід зазвичай розпочинаються з ознак застуди і розпізнати його може бути важко.
Лікуємо пацієнтів за протоколами Міністерства охорони здоров'я. Пацієнти з COVID-19 в середньому лікуються у медичному закладі від 7 днів. Деякі хворі з важкою формою коронавірусу тривалий час не виходять з палати, адже самостійно не можуть піднятися з ліжка або знаходяться на кисневій підтримці.
Кожні 50 років природа дарує людству новий мутуючий штам вірусу, який періодично перевіряє нас на стійкість. Це була іспанка, курячий грип, ВІЛ/СНІД. Зараз через тотальну глобалізацією світу, епідемії дуже швидко поширюються із країни в країну, із континенту в континент. Від цього вберегтися дуже складно.
Як не стати пацієнтами?
– Дотримуватися простих правил карантину і розуміти, що поряд із вами може бути людина, яка може вас заразити. Або захворіти можете ви, і тоді певний час ще будете розносити вірус, не відчуваючи захворювання. Теоретично інкубаційний період може тривати до двох тижнів, але практика показує трохи менші цифри – 5-7 днів. Прості правила безпеки рятують життя і полегшують нашу роботу.
Проєкт реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Чеської Республіки у рамках Transition Promotion Program. Погляди, викладені у спецпроєкті, належать авторам і не відображають офіційну позицію МЗС Чеської Республіки.
